YaChudo

Деніз Міна

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міна.
Деніз Міна
Народилася21 серпня 1966[1][2] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іст-Кілбрайд, Ланаркшир, Шотландія, Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняГлазго Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця-романістка, драматургиня, поетка-адвокатка, сценаристка коміксів, письменниця, кримінологиня, викладачка університету, правниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітературна діяльністьd[5], детективна література[5], драма[5], кримінологія[5], кримінальне право[5] і комікс[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Глазго, Університет Стратклайда і University of Glasgow School of Lawd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[6][5][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркримінальна літератураd і класичний детективd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Новий закривавлений кинджал (1998)

Німецька премія в галузі кримінальної літературиd (2020)

премія Баррі (2006)

премія Мартіна Бека (2011)

Сайт: denisemina.co.uk Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Деніз Міна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Деніз Міна (англ. Denise Mina; 21 серпня 1966, Іст-Кілбрайд, Шотландія) — шотландська письменниця детективного жанру, драматург. Написала трилогію «Гарнетілл» та ще три романи, в яких зображена героїня Патрісія «Падді» Міхан, журналістка Глазго. Також відома створенням коміксів, написавши 13 номерів «Hellblazer».[8]

Перший роман «Поле крові» був знятий BBC для трансляції в 2011 році, за участю зірок Джейда Джонсона, Пітера Капальді та Девіда Морріссі.[9] Другий фільм, «Мертва година», був знятий і транслювався у 2013 році.[10]

Біографія

Деніз Міна народилася в Іст-Кілбрайд у 1966 році. Її батько працював інженером. Через його роботу сім'я переїжджала 21 раз за 18 років: з Парижа до Гааги, Лондона, Шотландії та Бергена. Міна закінчила школу в шістнадцять років і працювала на різних низькокваліфікованих роботах, в тому числі як буфетниця і кухарка, а також деякий час на м'ясокомбінаті. Після 20 років працювала в допоміжній сестринській службі для пацієнтів із геріатричної та невідкладної допомоги, перш ніж повернутися до навчання та здобути юридичну освіту в Університеті Глазго.[11]

Саме під час проведених нею досліджень під час написання докторської дисертації щодо приписування психічних захворювань жінкам-кривдникам та викладання кримінології та кримінального права в Стратклайдському університеті у 1990-х роках, вона вирішила написати свій перший роман «Гарнетілл», опублікований у 1998 році видавництвом «Transworld».

Міна проживає у Глазго.

Нагороди та відзнаки

Бібліографія

Деніз Міна підписує книги на Единбурзькому міжнародному фестивалі книг (2007)

Романи

Трилогія Гарнетілла
  • Гарнетілл (1998)
  • Вигнання (2000)
  • Резолюція (2001)
Романи Патрісії «Паді» Механа
  • Поле крові (2005)
  • Мертва година (2006)
  • Останнє дихання (2007) — опубліковано як Сліп ножа в Америці
Романи Алекса Морроу
  • Ще півночі (2009)
  • Кінець сезону відходів (2010)
  • Боги і звірі (2012)
  • Червона дорога (2013)
  • Кров, сіль, вода (2014)
Інші романи
  • Sanctum (2003) (опубліковано як Обман у США у 2004 році)
  • Довга крапля (2017)
  • Засудження (2019)

Комікси

  • Hellblazer, № 216–228 (DC Comics, 2006—2007)
    • «Емпатія — ворог» зібрані виданнями Hellblazer 216—222
    • «Червона права рука» зібрані випуски Hellblazer 223—228

П'єси

  • Айда Тамсон (2006)
  • «П'яна жінка дивиться на розторопшу» (2007), натхненна довгою модерністською поемою Г'ю Макдіарміда «П'яний чоловік дивиться на осот» і вперше виконана Карен Данбар .

Радіоп'єси

Комічні колекції та графічні романи

  • Hellblazer
  • A Sickness in the Family. Vertigo Crime. Vertigo. 2010. ISBN 978-1401210816. A Sickness in the Family. Vertigo Crime. Vertigo. 2010. ISBN 978-1401210816. A Sickness in the Family. Vertigo Crime. Vertigo. 2010. ISBN 978-1401210816.
  • Тисячоліття
    • The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 1st. Vertigo. 2012. ISBN 978-1401235574. The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 1st. Vertigo. 2012. ISBN 978-1401235574. The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 1st. Vertigo. 2012. ISBN 978-1401235574.
    • The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 2nd. Vertigo. 2013. ISBN 978-1401235581. The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 2nd. Vertigo. 2013. ISBN 978-1401235581. The Girl with the Dragon Tattoo. Millennium Trilogy. Т. 2nd. Vertigo. 2013. ISBN 978-1401235581.

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124015980 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ http://www.bbc.co.uk/programmes/formats/documentaries/schedules/2015/02/04
  4. ↑ http://www.bbc.co.uk/programmes/formats/documentaries/schedules/2015/02/08
  5. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Irvine, Alex (2008), John Constantine Hellblazer, у Dougall, Alastair (ред.), The Vertigo Encyclopedia, New York: Dorling Kindersley, с. 102—111, ISBN 0-7566-4122-5, OCLC 213309015
  9. ↑ Ellis, Maureen (13 грудня 2010), Face to Face: Denise Mina, The Herald, Glasgow, архів оригіналу за 15 жовтня 2013, процитовано 14 грудня 2010
  10. ↑ «Field of Blood: The Dead Hour, BBC One» [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], The Arts Desk, 9 August 2013.
  11. ↑ page 178, Great Women Mystery Writers, 2nd Ed. by Elizabeth Blakesley Lindsay, 2007, publ. Greenwood Press, ISBN 0-313-33428-5
  12. ↑ Alison Flood (20 липня 2012). Denise Mina wins crime novel of the year award. The Guardian. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 20 липня 2012.
  13. ↑ Liz Bury (19 липня 2013). Denise Mina steals Theakstons Old Peculier crime novel award. The Guardian. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  14. ↑ The winner of the Gordon Burn Prize 2017 is announced. New Writing North. 12 жовтня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
  15. ↑ McIlvanney Prize 2017 Winner. Bloody Scotland. 8 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).