Деніз Гоф
| Деніз Гоф | |
|---|---|
англ. Denise Gough  | |
 | |
| Народилася | 28 лютого 1980[1][2] (46 років) Енніс, Манстер, Ірландія[3] |
| Країна |  Ірландія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка, акторка театру |
| Галузь | акторське мистецтво[2] |
| Alma mater | Академія живих і записаних мистецтвd |
| Знання мов | англійська[2] |
| Брати, сестри | Келлі Гофd |
| Нагороди | Премія Лоуренса Олів'є за найкращу жіночу рольd |
| IMDb | ID 1740112 |
Деніз Гоф (англ. Denise Gough; нар. 28 лютого 1980)[4] — ірландська акторка кіно і театру. Отримала низку нагород за свою роботу в театрі, включаючи дві премії Лоуренса Олів'є, а також номінацію на премію Тоні. Її найвідомішою міжнародною роллю в кіно є Дедра Міро в телесеріалі Андор із всесвіту «Зоряних війн», відома і як акторка озвучування персонажки Йеннефер в серії відеоігор Відьмак.
Життєпис
Народилася у Вексфорді та виросла в Еннісі, графство Клер. Дочка електрика, є сьомою з 11 братів і сестер.[5] Однією з її молодших сестер є акторка Келлі Гоф .[6] Вона навчалася як сопрано, перш ніж виїхати з Ірландії до Лондона у віці 15 років[7]. Отримала грант на навчання в Академії живих і записаних мистецтв (ALRA) у Вондсворті у віці 18 років[5] і закінчила її у 2003 році.
Театр
У 2012 році була номінована на премію Мілтона Шульмана найкращому новачку на Evening Standard Theatre Awards за гру у п'єсі Юджина О'Ніла «Любов під в'язами» у Lyric Hammersmith та «Наша нова дівчина» Ненсі Гарріс у театрі Буша.[8] У січні 2014 року вона зіграла Джулію в «Герцогині Малфійській», першій постановці в Sam Wanamaker Playhouse у Лондоні.[9] У Національному театрі в Лондоні у вересні 2015 року представила «електризуючу» гру в ролі людини, яка одужує, у постановці Дункана Макміллана «Люди, місця та речі» режисера Джеремі Герріна.[10] Вона повторила цю роль, коли постановку перенесли у театрі Віндгема у березні 2016 року, і згодом отримала премію Олів'є за найкращу жіночу роль. Повернулася до Національного театру у квітні 2017 року, зігравши роль Гарпер у відновленні п'єси Тоні Кушнера «Ангели в Америці» Маріанни Елліот, за яку отримала премію Олів'є 2018 року за найкращу жіночу роль другого плану. Потім Гоф повернулася до «Людей, місць і речей» у поставили в Нью-Йорку. У лютому 2018 року Гоф повернулося до ролі Гарпер у бродвейській виставі «Ангели в Америці» Національного театру разом із більшістю лондонського акторського складу.[11]
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2004 | с | Casualty | Сьюзен Періш (серія «Three's a Crowd») | |
| 2007 | ф | Іноземці | Outlanders | Буфетниця |
| 2007 | с | Таємниці інспектора Лінлі | The Inspector Lynley Mysteries | Крістін Фарадей серія «Limbo» |
| 2008 | тф | Розстріл Тома Гарндала | The Shooting of Thomas Hurndall | Мішель |
| 2009 | с | Суто англійське вбивство | The Bill | Ліз О'Халлоран (серія «Загублена душа») |
| 2009 | с | Пробудження мертвих | Waking the Dead | Кетлін (серії «Магдалина: Частина I» і «Магдалина: Частина II») |
| 2010 | ф | Дитина | The Kid | Петсі |
| 2010 | ф | Робін Гуд | Robin Hood | мати-селянка |
| 2010 | с | Мовчазний свідок | Silent Witness | Даніель Бойс (серії «Біжи: Частина I» та «Біжи: Частина II») |
| 2011 | с | Голбі-Сіті | Holby City | Мона Кадоган (серія «Культурний шок») |
| 2012 | с | Титанік: Кров і сталь | Titanic: Blood and Steel | Емілі Гілл (11 серій) |
| 2013 | с | Що залишається | What Remains | Ліз Флетчер (4 серії) |
| 2013 | тф | Співучасник | Complicit | Люсі |
| 2013 | вг | Divinity: Dragon Commander | Кетрін | |
| 2014 | ф | Тихий рев | The Quiet Roar | наукова співробітниця |
| 2014 | ф | Зал Джиммі | Jimmy's Hall | Тесс |
| 2014 | с | Стелла | Stella | Коллет Дженсен (8 серій) |
| 2015 | тф | Герцогиня Мальфійська | The Duchess of Malfi | Джулія |
| 2015 | вг | Відьмак 3: Дикий гін | The Witcher 3: Wild Hunt | Йеннефер з Венгерберга |
| 2015 | вг | Dragon Quest Heroes: The World Tree's Woe and the Blight Below | Алена | |
| 2016 | с | Яблуневий двір | Apple Tree Yard | Д. С. Джонс (1 серія) |
| 2016 | с | Падіння | The Fall | Доктор Елісон Волден (2 серії) |
| 2016 | вг | Dragon Quest Heroes II | Алена | |
| 2017 | с | Партизан | Guerrilla | Феллон (6 серій) |
| 2017 | с | Паула | Paula | Паула (3 серії) |
| 2018 | ф | Оголена Джульєтта | Juliet, Naked | Джина |
| 2018 | ф | Колетт | Colette | Матильда де Морні |
| 2019 | ф | Майбутній король | The Kid Who Would Be King | Мері |
| 2019 | ф | Прийди до мене | The Other Lamb | Сара |
| 2020 | ф | Ви в Америці | Vores mand i Amerika | Шарлотта Кауфман |
| 2020 | ф | Понеділок | Monday | Хлоя |
| 2021 | ф | Martyrs Lane | Сара | |
| 2021 | с | Занадто близько | Too Close | Конні Мортенсен (3 серії) |
| 2022 | с | Під прапором небес | Under the Banner of Heaven | Діанна Лафферті (головна роль) |
| 2022—2025 | с | Андор | Andor | Дедра Меро (2 сезони) |
| 2023 | с | Хто така Ерін Картер? | Who Is Erin Carter? | Лена (6 серій) |
| 2027 | ф | Нарнія: Небіж чаклуна | Narnia: The Magician's Nephew |
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Jay Taylor on Instagram: "I usually only post pictures of her looking weird or crazy, but as it's her birthday I think we can allow one of her looking just 👌🏽Happy…". Instagram (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 30 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ а б Bright young things. Evening Standard (брит.). 20 листопада 2012. Процитовано 30 серпня 2019.
- ↑ Twins' kitchen sync drama. Irish Independent (англ.). 18 листопада 2007. Процитовано 30 серпня 2019.
- ↑ Clapp, Susannah (19 листопада 2017). Denise Gough: the extraordinarily gifted actress on being the toast of New York. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 30 серпня 2019.
- ↑ London Evening Standard Theatre Awards 2012 – Longlist revealed. Evening Standard (брит.). 29 жовтня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.
- ↑ Coveney, Michael (16 січня 2014). The Duchess of Malfi (Sam Wanamaker Playhouse). What's On Stage. Процитовано 27 травня 2014.
- ↑ Clapp, Sussannah (6 вересня 2015). People, Places & Things review — a career-changing performance. The Observer (брит.). Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Emmrich, Stuart (3 травня 2018). Actress Denise Gough Pays Homage to Bygone Angels. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 30 серпня 2019.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).