Дейко Марія

Дейко Марія
Дейко Марія
Народилася	14 жовтня 1889
Померла	30 квітня 1969 (79 років)
Діяльність	письменниця

Дейко Марія Олексіївна (англ. Maria Dejko, 14 жовтня 1889, Паричі, Білорусь — 30 квітня 1969, Мельбурн, Австралія) — українська освітня діячка, авторка ряду підручників і посібників, зокрема в українській діаспорі.

Біографія

Народилася в лікарській родині. Дід по матері — священик. Дід по батьку — міський голова м. Переяслав.

Ґрунтовно оволоділа французькою мовою. Навчалася у Полтавському інституті шляхетних дівчат. Закінчила його із золотою медаллю. Але під час Голодомору змушена продати її за 400 крб. Крім того, закінчила Вищі жіночі курси у Санкт-Петербурзі. У 1912-14 роках студіювала у Сорбонському університеті на філологічному факультеті.

У наступні роки вчителювала у Полтаві, керувала катедрою методики навчання у Полтавській філії Харківського університету.^[1]

За переконаннями міцно стояла на основі важливості національного виховання. У 1920 р. після приходу радянської влади була заарештована, півроку провела в ув'язненні.

У 1928 р. переїздить до Харкова, де займається педагогічною діяльністю.

У 1935 р. очолила кафедру французької мови в Інституті іноземних мов у Харкові.

У 1939 р. видала підручник для вивчення французької мови «Чотири пори року».

Від 1944 на еміграції у таборах переміщених осіб («ДП») в Німеччині, жила в м. Ашаффенбург (Німеччина), у 1949 р. переїхала до Австралії, де жила в Ньюпорті (околиця Мельбурну).

Марія Дейко — відомий громадський і освітній діяч української діаспори. Почесний член Української Центральної шкільної ради в Австралії.^[1]

Видання

Марія Дейко авторка п'єси для дітей і юнацтва:

«Оля перевізниківна та інші п'єси для дітей і доросту [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]». Вид. «Ластівка», Мельборн, 1957, 37 ст.

Уклала низку читанок для українських шкіл:

«Буквар» (1963)
«Волошки» (1963)
«Рідне слово» (1963)
«Рідний Край» (1963)
«Євшан зілля» (1965)
«Про що тирса шелестіла…» (1969)

Ці читанки вживалися також в українських школах поза Австралією.

Уже після смерті син Володимир і його дружина Алла через видавництво «Рідна школа» видали українсько-англійський та англійсько-український словник^[1] та перевидали ряд навчальних книжок Марії Дейко:

«Рідний Край» (1971)
«Про що тирса шелестіла» (1977)
«Українсько-англійський словник широкого вжитку» том I (Ukrainian-English Dictionary for Popular Use, Vol. I), близько 50,000 слів та виразів (1979)
«Англійсько-український словник широкого вжитку» том II (English-Ukrainian for Popular Use, Vol. II), близько 50,000 слів та виразів (1979)
«Рідне слово» (1990)
«Волошки» (1992)
«Євшан-зілля» (1995)
«Буквар» (1988, 2001)

Примітки

↑ ^а ^б ^в Радіон Степан, «Дейко Марія» // Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9. ст. 69

Джерела

Ярослав Стех. «В пам'ять визначної вчительки Марії Дейко» // Свобода, № 43, 23 жовтня 2009, С. 26.
ПЕТРО РОТАЧ, «Марія Дейко» // РОЗВІЯНІ ПО ЧУЖИНІ: Полтавці на еміграції
Марія Дейко — для нащадків
Підтримаймо важливу справу!
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

[EUD-1] а ^б ^в Радіон Степан, «Дейко Марія» // Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9. ст. 69

[1]