Дейвід Брін

Дейвід Брін
англ. David Brin
2005 р.
Ім'я при народженні	Ґлен Дейвід Брін
Народився	6 жовтня 1950 (76 років) Глендейл, Каліфорнія
Громадянство	США
Національність	американець
Діяльність	фізик, письменник
Alma mater	Каліфорнійський технологічний інститут і Університет Каліфорнії в Сан-Дієго (1981)[1]
Знання мов	англійська[2][3]
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1981 р.
Напрямок	фантастика
Жанр	строга наукова фантастика
Magnum opus	цикл про т. зв. всесвіт Піднесення (англ. Uplift Universe)
Батько	Herb Brind
Автограф
Премії	«Г'юго» (1984, 1985, 1988), «Неб'юла» (1984), журналу «Локус» (1984, 1985, 1987, 1988, 1995), «Ан-Лаб» (1985, 1986, 2001), «Балроґ» (1985), Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла (1986), Премія «Прометей» (1988), «Сеюн» (1991, 2004), «Італія» (1991), ім. Гола Клемента
Сайт: Офіційний вебсайт Девіда Бріна
Дейвід Брін у Вікісховищі

(Ґлен) Дейвід Брін (нар. 6 жовтня 1950) — (англ. Glen David Brin, нар. 6 жовтня 1950 р., Глендейл, округ Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський письменник-фантаст та вчений-астрофізик, що прославився прозою у жанрі жорсткої наукової фантастики. Зокрема, романами із циклу про так званий Всесвіт «Піднесення» (англ. Uplift Universe). Лауреат премій Г'юго ^{[4] [5]},«Неб'юла^[6] за найкращий роман, «Локус»^{[7] [8] [9]}, Меморіальну премію Кемпбела ^[10] та інших.

За романом Бріна «Листоноша» (англ. The Postman) режисером Кевіном Костнером знято у 1997 році однойменний фільм.

Брін народився 6 жовтня 1950 року в Глендейлі, Каліфорнія, у єврейських батьків Сельми та Герба Брін . Він закінчив Каліфорнійський технологічний інститут зі ступенем бакалавра наук з астрономії у 1973 році. ^{[11] [12]} У Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго він отримав ступінь магістра наук з електротехніки (оптика) у 1978 році та ступінь доктора філософії з астрономії у 1981 році ^[13]

З 1983 по 1986 рік він був постдокторантом у Каліфорнійському космічному інституті Каліфорнійського університету в кампусі Сан-Дієго в Ла-Хойї . ^[11] У 2010 році Брін став членом Інституту етики та нових технологій . ^{[14] [15]} Він допоміг створити Центр людської уяви імені Артура Кларка в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. Він входить до складу дорадчої ради групи «Інноваційні та передові концепції » NASA та часто надає футуристичні консультації корпораціям та урядовим установам. ^[16]

Станом на 2013 рік він був членом консультативної ради Музею наукової фантастики . ^[17]

Брін має польське єврейське коріння з околиць Коніна. Його діда призвали до російської армії та він воював у російсько-японській війні 1904–1905 років. ^[18]

Станом на 2022 рік Брін проживав в окрузі Сан-Дієго, Каліфорнія, з дружиною та дітьми. ^[19]

Більшість творів Бріна класифікуються як жорстка наукова фантастика, оскільки вони використовують певний ступінь правдоподібних наукових чи технологічних змін як важливі елементи сюжету. Близько половини робіт Бріна входять до його Всесвіту «Піднесення» (англ. «Uplift»). Вони двічі отримували премію «Г’юго» за найкращий роман .

Значна частина робіт Бріна поза серією «Піднесення» зосереджена на впливі технологій на людське суспільство. ^[20]

• http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?937 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130220054935/http://www.isfdb.org/cgi-bin/title.cgi?937 |date=20 лютого 2013 }

Романи:

• Сонцепірець (1980),ISBN 0-553-13312-8
• Зоряний приплив починається(1983),ISBN 0-553-23495-1 . Лауреат премій «Г'юго» та «Локус Сан-Франциско», 1984; ^[21] лауреат премії «Неб'юла», 1983 ^[22]
• Війна піднесення (1987),ISBN 0-932096-44-1 . Лауреат премій «Г'юго» та «Локус Сан-Франциско», 1988; ^[23] номінант на премію «Неб'юла», 1987 ^[24]

Трилогія «Піднесення», також відома як «Шторм підняття»:

• Яскравий риф (1995)ISBN 0-553-10034-3 . Номінант на премії «Г'юго» та «Локус Сан-Франциско», 1996 ^[25]
• Берег нескінченності (1996),ISBN 0-553-57777-8
• Небесний досяжність (1998),ISBN 0-553-57473-6

Коротка проза:

• «Aficionado» (1998) вперше був опублікований під назвою «Життя в екстремальних умовах» у журналі Popular Science, перевиданий у збірці обмеженого тиражу 2003 року «Завтра станеться» та включений до роману Бріна «Існування» 2012 року. Він доступний на вебсайті Бріна. Дія «Aficionado» відбувається до романів.
• «Спокуса» (1999) з'явилася в антології Роберта Сілвеберга «Далекі горизонти: Усі нові історії з найвеличніших світів наукової фантастики» та розгортається після подій « Берега нескінченності» .

Інші роботи:

• «Зв’язок з інопланетянами: ілюстрований путівник по Всесвіту Апліфт Девіда Бріна» (2002).ISBN 978-0553377965 (у співавторстві з Бріном та Кевіном Ленахом)

• Середня школа Колоні (лютий 2021 р.) ISBN 978-1953034526; передруковано у червні 2023 року ISBN 978-1961511132
• Вигнанці з Нового Мохаве (серпень 2021) ISBN 978-1956015126 ; передруковано у жовтні 2023 рокуISBN 978-1961511514 – з Джеффом Карлсоном

• Ефект практики (1984),ISBN 978-0-553-23992-8
• Листоноша (1985), ISBN 0-553-05107-5 – Лауреат премій Campbell and Locus SF Awards, номінант на премію «Г'юго» 1986 року; ^[26] номінант на премію «Неб'юла» 1985 року. ^[27] Спочатку з'явилася, у суттєво іншій формі, як тричастинна повість в журналі «Наукова фантастика» Айзека Азімова. Знятий Кевіном Костнером як великий кінофільм .
• Серце комети (1986), ISBN 0-553-25839-7 (разом із Грегорі Бенфордом ) – номінант на премію Locus SF Award, 1987 ^[24]
• Земля (1990), ISBN 0-553-07064-9 – Номінант на премії «Г'юго» та «Локус Сан-Франциско», 1991. ^[28] Містить багато успішних прогнозів щодо сучасних тенденцій (таких як спам електронною поштою) та технологій.
• Сезон слави (1993), ISBN 0-553-07645-0 – Номінант на премії «Г'юго» та «Локус Сан-Франциско», 1994 ^[29]
• «Глиняні люди» (англ. «Kiln People», 2002; опубліковано у Великій Британії як «Kil'n People»)ISBN 0-7653-0355-8, номінований на чотири різні премії за найкращий роман 2002 року — «Г'юго», «Локус», Меморіальну премію Джона В. Кемпбелла та премію Артура Ч. Кларка . ^[30] ; щоразу фінішуючи після іншої книги.
• Існування, Tor Books (2012), ISBN 978-0-765-30361-5
• «Стародавні», самвидавництво (2020),ISBN 978-1-70798-865-5

• Прощення (2002),ISBN 978-1563898501 ( графічний роман «Зоряний шлях: Наступне покоління »)
• Пожирачі життя (2003),ISBN 978-1401200985 (видано видавництвом Wildstorm від DC Comics, малюнок Скотта Гемптона)
• Tinkerers (2010) (обговорення причин занепаду американського виробництва) ^[31]

• Річка часу (1986),ISBN 0-913165-11-5
• Іншість (1994),ISBN 1-85723-310-7
• Завтра станеться (2003),ISBN 978-1886778436
• Наполегливість бачення (2016),ISBN 978-1611882216
• Найкраще від Девіда Бріна (2021),ISBN 978-1645240099

• «Тріумф Фонду» (1999), роман, дія якого відбувається у всесвіті Фонду Азімова .ISBN 978-0-06-105639-0
• «71» в антології «Вогняне кільце IV » (2016), оповідання, дія якого відбувається у вірші Еріка Флінта 1632 вірша .ISBN 978-1476781242

Брін розробив гру Tribes, опубліковану в 1998 році компанією Steve Jackson Games, ^[32] та написав сюжетну лінію для відеогри Ecco the Dolphin: Defender of the Future для Dreamcast 2000 року.

Триває:

• Статті у професійних журналах, зокрема в «The Astrophysical Journal» та «Information Technology and Libraries»; а також у популярних журналах, таких як «Omni», «Nature» та «Popular Science» . ^[11]

Книги:

• Позаземна цивілізація Томаса Койпера та Глена Девіда Бріна (1989)ISBN 0917853385
• Прозоре суспільство: чи змусять нас технології вибирати між конфіденційністю та свободою? (1998)ISBN 0-7382-0144-8 — отримав премію Елі М. Оболера за інтелектуальну свободу від Американської бібліотечної асоціації
• Зоряні війни під судом: письменники-фантасти та фентезі обговорюють найпопулярніші науково-фантастичні фільми всіх часів (2006)ISBN 1-932100-89-X
• Полемічне дзюдо: Меми для нашої політичної битви на ножах (2019)ISBN 978-1704368030

• Премія «Неб'юла» за найкращий роман 1984 року ^[33]
• 1984, 1988 Премія «Г’юго» за найкращий роман
• Премія «Чорнильниця» 1985 року
• 1984, 1986, 1988 Премія «Локус» за найкращий науково-фантастичний роман
• Премія «Г’юго» за найкраще оповідання 1985 року

Мале небесне тіло Сонячної системи 5748 Дейвбрін, відкрите Елеонорою Гелін у 1991 році, назване на честь Бріна. ^[34]

• 5748 Дейвбрін — астероїд, названий на честь письменника^[35].
• Ґреґорі Бенфорд
• Ґреґ Бір

• Офіційний сайт
• David Brin's blog, Contrary Brin 
• Дейвід Брін на сайті IMDb (англ.)
• David Brin at the Internet Speculative Fiction Database
• "David Brin Awards". Science Fiction Awards Database. Mark R. Kelly and the Locus Science Fiction Foundation.
• David Brin at the Internet Book List

Інтерв'ю

• Критично важливі ресурси :: Девід Брін
• Інтерв'ю з Девідом Бріном на SFFWorld.com (19 липня 2002 р.)
• Інтерв'ю з Девідом Бріном на сайті Actusf.com
• Усі аудіоінтерв'ю Девіда Бріна з подкасту «Майбутнє і ти», в яких він описує свої очікування щодо майбутнього
• Метаревю, Kiln/Печні люди
• Відео розмови між Девідом Бріном та Джеймсом Пінкертоном на Bloggingheads.tv
• g74qdM8Kgdw на YouTube .
• Енциклопедія Альянсу заради прогресу, енциклопедія Всесвіту Піднесення Девіда Бріна

• Дейвід Брін (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія Фантастики
• http://www.sf-encyclopedia.com/entry/brin_david [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.][Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]

1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
2. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
3. ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek