Дегідрогенізація
Дегідрогеніза́ція (англ. dehydrogenation) — відщеплення водню від молекул хімічних сполук.
Протилежне поняття — гідрогенізація. Дегідрогенізацію використовують для отримання альдегідів і кетонів шляхом дегідрування спиртів.[1] Дегідрування насичених вуглеводні використовують для перетворення їх на олефіни і є найбільш важливою реакцією в процесах крекінгу нафтопереробних заводів.
Приклади
Однією з найбільш масштабних реакцій дегідрування є отримання стиролу шляхом дегідрування етилбензолу. Типові каталізатори дегідрування ґрунтуються на оксиді заліза (III), з кількома відсотками оксиду калію або карбонату калію.[2]
![{\displaystyle {\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{6}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{5}}\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{3}}{}\mathrel {\longrightarrow } {}\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{6}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{5}}\mathrm {CH} {=}\mathrm {CH} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/003b5af1a37ec6cc1d6915e3e461671aa34828ed)
Крекінг вуглеводнів як різновид дегідрогенізації
При дегідрогенізації насичених вуглеводнів відбувається розкрив одинарних зв'язків типу C-H, продукти реакції будуть залежати від складу вуглеводню.
Умовою дегідрогенізації буде наявність каталізаторів (Pt, Pd, Ni, Fe та інші) та нагрівання.
Нижчі алкани (C2H6, C3H8, C4H10) дегідратують до алкенів, побічний продукт — водень (H2).
Приклад — дегідрогенізація етану:
![{\displaystyle {\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{6}}{}\mathrel {\xrightarrow {\mathrm {t} {,}{\mkern {6mu}}\mathrm {Ni} } } {}\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{4}}{}+{}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{2}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/f6f2bd4eaf7edfffcb8893e2e921df0aedf6fd3d)
Алкани, які містять у ланцюгу більше чотирьох атомів вуглецю, дегідрогенізують на алкани і алкен.
Приклад — дегідрогенізація декану:
![{\displaystyle {\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{10}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{22}}{}\mathrel {\xrightarrow {\mathrm {t} {,}{\mkern {6mu}}\mathrm {kat} } } {}\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{5}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{10}}{}+{}\mathrm {C} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{5}}\mathrm {H} {\vphantom {A}}_{\smash[{t}]{12}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/0e5fa3e000df8c1d4dff3f860fdc92aaa1022102)
Примітки
- ↑ Dehydrogenation - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ Denis H. James William M. Castor, “Styrene” in Ullmann’s Encyclopedia of Industrial Chemistry, Wiley-VCH, Weinheim, 2005.
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
|
Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).