Девід Норвуд
| Девід Норвуд | |
|---|---|
 2012 рік | |
| Країна |  Англія Андорра |
| Народження | 3 жовтня 1968 (58 років) Фарнворт |
| Титул | Міжнародний майстер (1985) Гросмейстер (1989) |
| Рейтинг ФІДЕ | 2505 (жовтень 2017 року) |
| Піковий рейтинг | 2545 (липень 1994 року) |
| Нагороди та відзнаки | |
Девід Роберт Норвуд (англ. David Robert Norwood; нар. 3 жовтня 1968, Фарнворт) — англійський шахіст i журналіст, представник Андорри від 2011 року[1], гросмейстер від 1988 року.
Шахова кар'єра
1985 року переміг на турнірі в Лондоні, який проходив за круговою системою, а також посів 2-ге місце на меморіалі Ейлін Тренмер у Брайтоні. Через рік поділив 1-ше місце (разом з Еріком Педерсоном) у Лондоні. 1987 року поділив 2-ге місце (позаду Йозефа Клінгера) в Цугу. Того самого і наступного року грав за збірну своєї країни на чемпіонаті світу серед юнаків до 20-ти років. 1988 року переміг у Лондоні (разом з Сергієм Кудріним i Майклом Адамсом). У 1989 році був другим (позаду Патріка Волффа) в Торонто, а також поділив 2-ге місце (позаду Майкла Адамса, разом з Деніелом Кінгом i Джонатаном Местелем) на чемпіонаті Великої Британії, який відбувся в Плімуті. Наступного року поділив 2-місце на турнірі молодих майстрів у Окемі (позаду Ілана Манора, разом з Сергієм Тівяковим, Павелом Блатним i Збінеком Грачеком). 1992 року став одним із переможців на турнірі за швейцарською системою в Калькуті (разом із, зокрема, Вішванатаном Анандом), два роки по тому поділивши в тому самому місті 2-ге місце (позаду Сергія Тівякова, разом із, зокрема, Ентоні Майлсом i Йоргом Гіклем).
Від 1996 року брав участь лише в командних змаганнях у Великій Британії та Німеччини. 2001 року завершив кар'єру шахіста і припинив виступати на турнірах, які дають бали до рейтингу Ело[2]. Того самого року переказав Федерації шахів Великої Британії 88 тис. фунтів на розвиток шахових шкіл для дітей, а наступного року став менеджером збірної Англії на шаховій олімпіаді в Бледі[3].
Веде шахову колонку в британській газеті The Daily Telegraph, а також є автором кількох книг про шахи[4].
Публікації
- Trends in King's Indian Attack (1991)
- Winning with the Modern (1994)
- The Modern Benoni (1994)
- Advanced Chess (1995)
- «Daily Telegraph» Chess Puzzles (1995)
- «Daily Telegraph» Guide to Chess (1995)
Примітки
- ↑ ФІДЕ Transfers in 2011. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Ergebnis von Eloabfrage: Norwood, David R. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Девід Норвуд and England's Challenge for Gold (archiwum)
- ↑ Books by top UK players. Архів оригіналу за 12 липня 2007. Процитовано 4 жовтня 2017.
Література
- ChessBase Megabase 2007
- Norwood's Bahamas beneficiary simul [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Особова картка Девіда Норвуда на сайті ФІДЕ
- Партії Девіда Норвуда в базі Chessgames
- Особова картка Девіда Норвуда на сайті 365chess.com
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).