YaChudo

Девід Алвін

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Девід Алвін
Ім'я при народженніDavid Wayne Allvin
ПрізвиськоDave Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження1963
США
КраїнаСША США
ПриналежністьПовітряні сили США ПС США
Рід військвійськово-транспортна авіація
ОсвітаАкадемія Повітряних сил США
Університет Трої
Командно-штабний коледж Повітряних сил США
Національний воєнний коледж США
Роки служби1986–2025
Звання Генерал
Командуванняначальник штабу ПС
Заступник начальника штабу ПС
18-та повітряна армія
Війни / битвиВійна в Перській затоці
Війна проти тероризму
* Війна в Афганістані
Автограф
Нагороди
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Медаль «За видатні заслуги» ВПС США
Медаль «За відмінну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За відмінну службу в Збройних силах» (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль «За похвальну службу» (США)
Медаль «За похвальну службу» (США)
Медаль ВПС (США)
Медаль ВПС (США)
Медаль за досягнення в повітрі (США)
Нагорода за видатну єдність частини (США) Відзнака прославленій частині ПС (США)
Відзнака прославленій частині (США) Медаль за бойову готовність (США) Відзнака за досконалість організації (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Експедиційна медаль США
Експедиційна медаль США
Відзнака визнання Повітряних сил США
Медаль за участь у війні в Затоці (США)
Медаль за участь у війні в Затоці (США)
Експедиційна медаль за війну з тероризмом (США)
Експедиційна медаль за війну з тероризмом (США)
Медаль «За кампанію в Афганістані» (США)
Медаль «За кампанію в Афганістані» (США)
Медаль «За службу у війні з тероризмом» (США)
Медаль «За службу у війні з тероризмом» (США)
Медаль за гуманітарну допомогу (США) Медаль за участь у військово-космічній кампанії
Медаль за операції з ядерного стримування Відзнака за службу за кордоном (короткий термін) ПС (США) Відзнака за службу за кордоном (тривалий термін) ПС (США)
Відзнака за експедиційну службу Повітряних сил (США) із золотою рамкою Відзнака за тривалу службу у Повітряних силах (США) Нашивка влучного стрільця Повітряних сил (США)
Нашивка за проходження курсу підготовки ПС (США) Медаль НАТО «За видатну службу» Медаль НАТО (Югославія)
Медаль визволення (Кувейт) Медаль за визволення Кувейту (Саудівська Аравія)

Девід Вейн Алвін (англ. David Wayne Allvin; нар. 1963) — американський воєначальник, генерал Повітряних сил США (2020), 23-й начальник штабу Повітряних сил США (2023—2025), 40-й заступник начальника штабу Повітряних сил США (2020—2023). Учасник війн у Перській затоці та в Афганістані.

Біографія

Військова кар'єра

Девід Вейн Алвін закінчив Академію Повітряних сил США у 1986 році. Проходив службу на офіцерських посадах у військово-транспортній авіації на рівнях ескадрильї та крила, включно з 97-м аеромобільним крилом на авіабазі Альтус, Оклахома. Також перебував на відповідальних командних та штабних посадах, зокрема служив в Об'єднаному штабі[1].

Алвін був командувачем Тренувального повітряного командування НАТО в Афганістані; командиром 438-го повітряного експедиційного крила в Кабулі, Афганістан; начальником 618-го центру повітряно-космічних операцій; директором зі стратегії, концепцій та оцінок; заступником начальника штабу зі стратегічних планів і доктрин у штаб-квартирі ПС США, а також директором стратегії, планів і політики, штаб-квартира Європейського командування США, Штутгарт-Фаїнген, Німеччина. Згодом він був заступником директора, а з січня 2019 до листопада 2020 року директором (J-5) зі стратегії, планів і політики Об'єднаного штабу[1].

У серпні 2020 року президент Дональд Трамп висунув Алвіна на посаду заступника начальника штабу Повітряних сил США. Сенат затвердив призначення в жовтні 2020 року, а 12 листопада 2020 року він отримав звання генерала[2].

У липні 2023 року президент Джо Байден висунув його на посаду начальника штабу Повітряних сил США[3]. Сенат затвердив його 2 листопада 2023 року, і того ж дня він склав присягу[4].

18 серпня 2025 року Повітряні сили США оголосили, що Алвін піде у відставку в листопаді 2025 року, після двох років на посаді начальника штабу. Начальники штабу ПС США зазвичай обіймають цю посаду чотири роки. Алвін мав залишатися на посаді до затвердження наступника[5]. Церемонія його проводів у відставку відбулася 10 жовтня 2025 року на об'єднаній базі Ендрюс у Меріленді[6]. 30 жовтня 2025 року Сенат затвердив новим начальником штабу ПС генерала Кеннета Вілсбаха[7].

За час військової служби Девід Алвін отримав досвід у польотах на різних типах бойових та навчальних літаків: C-12F, C-141A/B, KC-135R/T, C-17, C-130, C-130J, C-23, F-15, F-16, T-38 та ще близько 20 інших, здобувши практику у понад 4 600 літако-годин польотів (включаючи 800 годин льотних випробувань)[1].

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б в General David W. Allvin (PDF). congress.gov (англ.). Повітряні сили США. 9 червня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2025. Процитовано 8 жовтня 2026.
  2. ↑ Pope, Charles (12 листопада 2020). Allvin promoted to general, ready to become Air Force Vice Chief of Staff. af.mil (англ.). Повітряні сили США. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 7 жовтня 2026.
  3. ↑ Rachel S. Cohen, Leo Shane III (2 листопада 2023). Senate confirms Gen. David Allvin as Air Force chief of staff. Air Force TImes (амер.). Процитовано 8 жовтня 2026.
  4. ↑ Hadley, Greg (2 листопада 2023). USAF's New Chief: Allvin Confirmed as Air Force's 23rd Chief of Staff. Air & Space Forces Magazine (амер.). Процитовано 8 жовтня 2026.
  5. ↑ Losey, Stephen (18 серпня 2025). In surprise move, Air Force chief of staff to retire 2 years early. Air Force Times (англ.). Процитовано 7 жовтня 2026.
  6. ↑ Losey, Stephen (10 жовтня 2025). US Air Force’s Allvin era comes to early end with retirement ceremony. Military Times (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2025. Процитовано 8 жовтня 2026.
  7. ↑ Losey, Stephen (30 жовтня 2025). Senate confirms Wilsbach as Air Force chief of staff. Air Force Times (англ.). Процитовано 7 жовтня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).