Дебар
| Дебар | |
|---|---|
| Дебар | |
|
прапор | |
Пам'ятник Скандербегу | |
| Основні дані | |
| 41°31′00″ пн. ш. 20°32′00″ сх. д. / 41.51667° пн. ш. 20.53333° сх. д. | |
| Країна | Північна Македонія |
| Адмінодиниця | Дебар |
| Столиця для | Дебар |
| Населення | 19 542 |
| Висота НРМ | 625 м |
| Міста-побратими | Видин[1] |
| Телефонний код | 046 |
| Номери автомобілів | DB |
| GeoNames | 791606 |
| OSM | ↑2605591 ·R (Дебар) |
| Поштові індекси | 1250 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | www |
| Мапа | |
![]() | |
| | |
Деба́р (алб. Dibër, тур. Debre) — місто на крайньому заході Північної Македонії біля албанського кордону.
Населення
Населення — 14 561 (2002). Найбільше проживає албанців (73,95 %) і македонців (7,24 %).
Історія
Історичні джерела свідчать, що першим, хто згадав Дебар — це Птолемей близько 2 ст. н. е., назвавши його Deborus. Візантійський імператор Василій ІІІ так називав це місто. У XVI ст. з'являється назва Dibri. На початку XIX століття Дебар звільнився з-під Османської імперії. В цей час за свідченнями одного французького письменника в місті жило 4200 осіб. Місто сильно постраждало під час Першої світової війни.
Економіка
Найпотужнішим і найвідомішим підприємством є фабрика гіпсу «Радика — КНАУФ». Місто також завдяки своєму розміщенні неподалік кордону з Албанією виконує транзитну функцію.
Видатні особистості
- Святий Юрій (Георгій)
- Агрон Туфа (1967) — албанський поет і прозаїк.
- Ібе Паликуча (1927—1944) — югославська албанська партизанка.
Примітки
| Це незавершена стаття з географії Північної Македонії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

