Дворкіс Дмитро Володимирович

Дворкіс Дмитро Володимирович
Народився	28 січня 1945 (81 рік) Каттакурган
Країна	СРСР  Україна
Національність	єврей
Діяльність	політик
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Знання мов	українська
Членство	Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Всеукраїнське об'єднання «Громада»
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах

Дмитро́ Володи́мирович Дво́ркіс (*28 січня 1945, Каттакурган) — міський голова Вінниці (1992–2000), голова Вінницької обласної державної адміністрації (1999), народний депутат України ІІІ скликання. Почесний громадянин Вінниці.

Народився 28 січня 1945 року в місті Каттакурган, Узбецька РСР.

Закінчив у 1976 році Київський інженерно-будівельний інститут.

Працюючи за фахом, пройшов шлях від робітника до генерального директора обласного виробничого об'єднання^{[якого?]}. Вся трудова діяльність проходить на будівельних майданчиках Вінниччини^{[уточнити]}.

З 1980 по 1984 рік очолює будівельне управління при УВС Вінницького облвиконкому, до 1991 року працює начальником управління РВО «Укрліфт».

1991—1992 рр. — генеральний директор концерну «Вінницькбудматеріали».

3 травня 1992 року — обраний головою Вінницької міської ради.

1994, 1998 рр. — територіальна громада м. Вінниці обирає його міським головою.

З липня по листопад 1999 року — голова Вінницької обласної державної адміністрації.

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний за списками партії «Громада», потім перейшов у фракцію СДПУ(о). Тривалий час незаконно суміщав посади у виконавчій і законодавчій владі.

У листопаді 1999 року у Вінниці невідомий розстріляв службовий автомобіль Дворкіса, що на той момент він був мером Вінниці й депутатом Верховної Ради. Тоді Дворкіс був госпіталізований з 3 кульовими пораненнями в шию, а його водій загинув на місці.

2002 та 2006 брав участь у виборах міського голови Вінниці, але програв відповідно О. Домбровському і В. Гройсману, посівши другі місця.

В 1999 році — заснував благодійний фонд «За відродження нації», як президент цього фонду опікувався проблемами соціально вразливих верств населення.

З квітня 2005 року — президент компанії «Укрпромексім».

За діяльність та активну громадянську позицію отримав нагороди та звання:

• ордени «За заслуги» ІІІ ступеня,
• «Слава за вірність Вітчизні» ІІІ ступеня,
• «Святого князя Володимира» ІІ ступеня,
• медаль «За громадянську мужність»;

• Лауреат премії імені Володимира (Зеєва) Жаботинського «За міжнародне порозуміння»;
• почесний громадянин міста Вінниці.

• Міські голови Вінниці
• Керівники Вінницької області

• Політична еліта українських регіонів [Архівовано 13 липня 2005 у Wayback Machine.]