Двигун Toyota KD
| Toyota KD | |
|---|---|
| Виробник | Toyota |
| Тип | Чотирициліндровий двигун |
| Робочий об’єм |
|
| Максимальна потужність | 80–140 кВт (109–190 к.с.) |
| Максимальний обертальний момент | 222–410 Н·м |
| Конфігурація | i |
| Циліндрів | 4 |
| Клапанів | 16 |
| Хід поршня | мм |
| Діаметр циліндра | мм |
| Ступінь стиску | 17.4:1-18.5:1 |
| Система живлення | Common Rail |
| Охолодження | рідинне охолодження |
| Клапанний механізм | DOHC |
| Матеріал блоку циліндрів | чавун |
| Ресурс | км |
| Тактність | 4 |
| Максимальні оберти | об/хв |
| Рекомендоване паливо | Дизельне паливо EN 590 |
| Ступінь стиску | 17.4:1-18.5:1 |
Toyota KD – сімейство рядних чотирициліндрових автомобільних дизельних двигунів фірми Toyota. У сімейство входять дві моделі: 1KD-FTV робочим об'ємом 3,0 літра та 2KD-FTV об'ємом 2,5 літра. Двигуни оснащені апаратурою D-4D, що включає систему подачі палива із загальною магістраллю (common rail), турбокомпресор із змінною геометрією напрямного апарату і систему рециркуляції відпрацьованих газів керовані 32-розрядним процесором.
Двигуни мають класичне компонування з вертикально розташованими циліндрами, чавунний цільнолитий безгільзовий блок циліндрів.[1]
Будова
Поршнева група
Поршні відлиті з алюмінієвого сплаву. Камера згоряння виконана в днищі поршня. Канавка під верхнє поршневе кільце виконана з твердого жароміцного сплаву, залитого поршнем. Поршні охолоджуються струменями олії, створюваними форсунками, встановленими в нижній частині циліндрів.
Поршнева група двигунів сімейства KD характеризується високим тепловим та механічним навантаженням. На двигунах 2007-2011 років випуску з цієї причини виникали випадки розтріскування поршня. З 2011 року конструкцію поршня було змінено.[2]
Кривошипно-шатунний та балансувальний механізм
Двигуни мають повнопорний збалансований колінчастий вал. Додаткове балансування двигуна забезпечується двома балансувальними валами, що наводяться через зубчасту передачу.[3]
Головка блоку циліндрів та клапанний механізм
Двигуни мають алюмінієву литу головку циліндрів. Кожен циліндр має 2 впускні і 2 випускні клапани, що наводяться окремими розподільними валами. До 2013 року фази газорозподілу були постійними, з 2013 року фази впуску стали регульованими (система VVT-i). Зазори в клапанному механізмі регулюються підбором штовхачів.
Привід механізмів, агрегатів та систем двигуна
Вузли двигуна мають комбінований привід, що включає зубчасті передачі, зубчастий і поліклиновий ремені.[4]
Більшість механізмів і систем наводиться зубчастими передачами через коробку приводів. Коробка приводів розташована в окремому картері, відлитому з алюмінієвого сплаву, закріпленому в передній частині двигуна. Від коробки приводів наводяться: балансувальні вали, вакуумний насос, ПНВТ, провідний шків ременного приводу розподільного валу. Коробка приводів «спадщина», що дісталася двигунам KD від старих моделей дизелів Toyota. Таке рішення, з одного боку, збільшує масу двигуна (коробка приводів важить 6 кг), з іншого боку підвищує надійність і скорочує витрати на обслуговування (вузол не обслуговується).
Розподільний вал впускних клапанів наводиться зубчастим ременем від валу ПНВТ.[5]
1KD-FTV
- Початок випуску: 2000 рік
- Об'єм: 3,0 л (2982 см3)
- Діаметр циліндра × хід поршня: 96 мм × 103 мм
- Потужність: 127-140 кВт (170-188 к.с.) при 3400 об/хв
- Крутний момент: 280-410 Н⋅м при 1800-3400 об / хв
- Червона зона: 4200 об/хв
- Ступінь стиску: 17,9:1
2KD-FTV
- Початок випуску: 2001 рік
- Об'єм: 2,5 л (2494 см3)
- Діаметр циліндра × хід поршня: 92 мм × 93,8 мм
- Потужність: 66-107 кВт (88-143 к.с.) при 3400-3800 об / хв
- Крутний момент: 192-343 Нм при 1600-3800 об / хв
- Червона зона: 4400 об/хв
- Ступінь стиску: 17,4:1-18,5:1.
Примітки
- ↑ TOYOTA MOTOR CORPORATION GLOBAL WEBSITE | 75 Years of TOYOTA | Technical Development | Engines. www.toyota-global.com. Архів оригіналу за 1 січня 2013. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ 75 Years of TOYOTA | TOYOTA MOTOR CORPORATION GLOBAL WEBSITE | Vehicle Lineage | In-depth Vehicle Information, Specification. www.toyota-global.com. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ PONAM-31テクノロジー|TOYOTA MARINE(トヨタマリン). www.toyota.co.jp. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Toyota Hilux Vigo ::: Double Cab. web.archive.org. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 14 квітня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Team, Toyota Press (5 листопада 2001). Fresh Face, New Engines For Toyota Hiace. Toyota Media Site (брит.). Архів оригіналу за 22 травня 2024. Процитовано 14 квітня 2024.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).