YaChudo

Малахова Дар'я Віталіївна

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Даша Малахова
Народилася26 березня 1977 (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтелеведуча, рестораторка, акторка театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоролівський коледж музики Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2007 — тепер. час
БатькиМалахов Віталій Юхимович Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Да́р'я Віта́ліївна Мала́хова (нар. 4 грудня 1977, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська акторка театру та кіно, телеведуча, рестораторка, громадська діячка, авторка[1].

Життєпис

Народилася 4 грудня 1977 року в Києві в родині засновника театру на Подолі Віталія Малахова[1]. У 1985—1995 роках навчалась у київській школі № 124. У 1999 році Малахова закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті.

Від 2006 — акторка театру на Подолі[1].

Закінчила Королівський коледж музики та драми у Великій Британії (художній керівник курсу Ентоні Гопкінс)[1].

Була співвласницею ресторану «Martin's Kitchen» у Кардіффі (Уельс)[2].

2007 — ведуча кулінарної передачі Kartata Potata, яка була провідною кулінарною програмою на телеканалі «Інтер»[3], у 2008 році заснувала кулінарну школу Kartata Potata. Від 2010 року Kartata Potata трансформується у інвент-агенцію, яка займається тимбілдингом для корпоративних клієнтів у сфері гастрономії.

У 2014 році підтримала Революцію гідності. Погляди Малахової та топ-менеджерів телеканалу «Інтер» не збігалися. Це стало причиною завершення співпраці з телеканалом та закінчення існування телепроєкту Kartata Potata. Це не завадило Малаховій весь час підтримувати учасників та годувати тисячі людей, які відстоювали гідність України[джерело?].

З 2014 року підтримує учасників бойових дій та ініціює свої й бере участь у зборах інших організації[джерело?].

2014  — дитячий кулінарний проєкт Kartata Potata[4].

у 2016 року філософія Kartata Potata втілюється в автентичному ресторані в центрі Києва, який Малахова відкрила разом з однодумцями. У 2018 році заснувала школу Claris Verbis. 2018 — ведуча на радіо НВ[5].

2019 р. — членкиня The Aspen Institute Kyiv. 2019 р. — видання книги «Дашина кухня»[джерело?].

2020 р. — реалізувала проєкт «Театр 360»[6].

У 2023 році співзаснувала благодійний фонд «Educare»[7].

Особисте життя

У Великій Британії познайомилася з англійцем та одружилася. Разом із ним заснувала ресторан «Martin's Kitchen», який розташовувався в Уельсі[8].

У 2004 році мусила виїхати до Києва через важку хворобу матері[8].

В Україні познайомилася з угорським продюсером Чабою Бакошем, розлучилася і почала зустрічатись з Бакошем. Незабаром народила сина Матяша. Потім пара одружилася. Пізніше народила сина Олівера. До 2014 року пара розлучилася[8].

У 2017 році одружилася з фітнес-тренером Сергієм Сулимом у Львові[8].

Хворіла на рак[9].

31 травня 2025 року Малахова виступила на захист прав ЛГБТ-людей та повідомила, що за своє життя двічі перебувала в одностатевих стосунках.[10]

Фільмографія

Театральні роботи

  • Яго В. Шекспіра  — Дездемона, реж. Віталій Малахов,
  • Нас тепер двоє Г. Лорки — Малюк, реж. Віталій Малахов,
  • Два анекдоти від Чехова" (англійська версія за творами  А. Чехова) — Попова, Наталія Степанівна, реж. Віталій Малахов,
  • Нові страждання молодого В. У. Пленцдорфа — Шеллі, реж. В. Малахов,
  • Шість чорних свічок Д. Діллона — Лінда, реж. Малахов,
  • Опера Мафіозо. Васіла Станілова — іспанський народ, реж. В. Малахов;
  • На дні М. Горького — Василиса Карпівна, реж. В. Малахов,
  • Звідки беруться діти? А. Крима — Жанна, реж. В. Малахов,
  • Трактирниця К. Гольдоні — Мірандоліна, реж. В. Малахов,
  • Віра, Надія, Любов…/ЯМА/ О. Купріна — Тамара, реж. В. Козьменко-Делінде,
  • Шестеро характерів ненаписаної комедії Л. Піранделло — Пасербиця, реж. В. Малахов,
  • Холостяки і холостячки Л: Левіна Ханоха — Флоцика, реж. М. Голенко
  • Зойчина квартира М. Булгаков — Зоя Денисівна, реж. М. Голенко
  • Камінний господар Лесі Українки — донна Анна, реж. І. Уривський
  • Приворотне зілля братів Капранових — Тетяна, реж. Сергій Павлюк
  • Зелені коридори Наталки Ворожбит — Актриса, Олена Теліга, Бандера, реж. Максим Голенко.
  • Мрії оживають Івана Вирипаєва — реж. Давид Петросян
  • Хазяїн. Івана Карпенка-Карого — Мая, реж. Іван Уривський
  • Тускульські бесіди Річарда Нельсона — Порція, реж. Річард Нельсон

Фестивалі

  • 1992 США. Маямі. Сьомий міжнародний фестиваль іспанської літератури «Аванте»;
  • 1993 Єгипет. Каїр. Фестиваль експериментальних театрів;
  • 1994 Велика Британія. Уельс. Кардіфф. Міжнародний театральний фестиваль;
  • 1995 Велика Британія. Единбург. Фріндж-фестиваль.

Примітки

  1. ↑ а б в г Даша Малахова. Театр на Подолі (укр.). Процитовано 24 березня 2025.
  2. ↑ Даша Малахова вперше назвала причину розлучення з другим чоловіком: "Не хотів йти на Майдан". www.unian.ua (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 27 квітня 2025.
  3. ↑ Даша Малахова. Театр на Подолі (укр.). Процитовано 26 вересня 2024.
  4. ↑ Новое место: Кулинарная студия Kartata Potata
  5. ↑ Даша Малахова — біографія, фото, новини, публікації / NV. nv.ua. Процитовано 26 вересня 2024.
  6. ↑ theatre360.com.ua/#team
  7. ↑ educare.org.ua/#team
  8. ↑ а б в г Дар'я Малахова
  9. ↑ https://www.unian.net/lite/stars/dasha-malahova-priznalas-chto-u-nee-rak-amp-12938106.html
  10. ↑ Даша Малахова зізналася у колишніх романах із жінками й зробила заяву: «Прошу побачити реальність»

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).