Дахнів
| село | |
|---|---|
Дахнів пол. Dachnów | |
Колишня греко-католицька церква | |
| Координати 50°12′00″ пн. ш. 23°07′00″ сх. д. / 50.2° пн. ш. 23.11666667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Любачівський повіт |
| Гміна | Чесанів |
| Перша згадка | 1531 |
| Населення | 1423 особи (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 37-611 |
| Автомобільний код | RLU |
| SIMC | 0600059 |
| GeoNames | 773470 |
| OSM | ↑2004585 ·R (Гміна Чесанів) |
Дахнів Дахнів (Польща) Дахнів Дахнів (Підкарпатське воєводство) | |
![]() | |
| | |
Дахнів (пол. Dachnów) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1423 особи (2011)[1].
Назва
У ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 роках село мало назву Явожина (пол. Jaworzyna).
Історія
Найдавніші згадки про село сягають 1531 року.
У 1565 році село належало до королівської волості Олешичі любачівського староства, було у володінні межиріцького каштеляна Станіслава Остророга. В селі були 32 кмети на півланах, піп, 2 корчмарі, 8 бортників, 4 стави і фільварок.[2]
У 1880 році село Дахнів належало до Чесанівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 1215 жителів, з них 646 греко-католиків, 551 римо-католик і 18 юдеїв. Місцева греко-католицька парафія належала до Олешицького деканату Перемишльської єпархії.[3]
Станом на 1 січня 1939 року в селі було 1800 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 570 українців-римокатоликів, 30 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреїв[4]. Місцева греко-католицька парафія належала до Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Чесанів Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Любачівського району Львівської області з утворенням сільради (голова — Стадник Іван Андрійович). Однак вже у 1941 році територію зайняли війська вермахту. 22 липня 1944 року радянські війська захопили територію.[5] В жовтні 1944 року Польщі віддані західні райони Львівської області, серед них і Горинецький. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР, убивства та депортації (195 осіб) решти в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі[6] вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 696 | 156 | 469 | 71 |
| Жінки | 727 | 166 | 411 | 150 |
| Разом | 1423 | 322 | 880 | 221 |
Пам'ятки
Перша дерев'яна церква в селі була вже у 1531 р.
Чергову дерев'яну церкву в селі побудовано у 1735 році. В 1929 році на тому ж місці зведена нова дерев'яна церква Піднесення Святого Хреста.
Після виселення мешканців села у 1947 році, церква служила римо-католикам костелом. Від 1992 року зачинена, запустіла. Поряд розташована дзвіниця.
Церква включена до маршруту 6 Шлях дерев'яної архітектури.
Особистості
Народилися
- Василь Дзіковський (1893—1918) — український журналіст і військовик.
- Юрчишин Володимир Іванович (1934—2010) — український митець-графік, майстер книжкового оформлення. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дахнів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Дахнів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 384. (пол.)
- ↑ Dachnów (z Futorami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 891. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 45.
- ↑ 1944 рік в історії України — Інститут історії України НАН України
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — С. 446.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

