YaChudo

Даничі

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Даничі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Ріпкинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100330160079642 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1711[1]
Населення 541
Площа 1,71 км²
Густота населення 202,34 осіб/км²
Поштовий індекс 15060
Телефонний код +380 4641
Географічні дані
Географічні координати 51°47′5″ пн. ш. 31°0′56″ сх. д. / 51.78472° пн. ш. 31.01556° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
147 м
Місцева влада
Адреса ради 15000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Ріпки, вул. Святомиколаївська, 92
Карта
Даничі. Карта розташування: Україна
Даничі
Даничі
Даничі. Карта розташування: Чернігівська область
Даничі
Даничі
Мапа
Мапа

Да́ничі — село в Україні, у Ріпкинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області.

Населення станом на 2017 рік становить близько 550 мешканців.

Територія — 1710 тис. м². До 2020 Даницькій сільській раді були підпорядковані села Мутичів, Присторонь. Річка Дороганка

Історія

Поселення виникло у XIII-XIV століттях. У XIV-XVI століттях — у складі Великого князівства Литовського. З 1569 року — у складі Речі Посполитої (в межах Любецького староства). Родова маєтність одного з найдавніших родів любецької шляхти Даничів (Danicowie). Згадується у писемних джерелах у 1571 році. Також згадується (як Danice) разом з Ріпками (Rzepki) у королівській ревізії 1636 року.

Після початку повстання під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році — під владою Війська Запорозького. Після 1649 року входить до складу Роїської сотні Чернігівського полку Гетьманщини. Після ліквідації Гетьманщини у 1764 році — у складі Малоросійської губернії Російської імперії, утвореної з 10 полків, успадкованих від Гетьманщини. Після скасування полково-сотенного устрою у 1781 році увійшло до складу Чернігівського намісництва — адміністративно-територіальної одиниці в Російській імперії в 1781—1796 роках. У 1796—1802 роках — у складі Малоросійської губернії Російської імперії, утвореної з Новгород-Сіверського, Чернігівського та Київського намісництв.

У 1802—1836 роках (після розподілу Малоросійської губернії на Чернігівську та Полтавську губернії) — у складі Чернігівської губернії Малоросійського генерал-губернаторства Російської імперії. З 1836 року — у складі Чернігівського генерал-губернаторства Російської імперії до його ліквідації у 1856 році. У 1856—1917 роках — у складі Чернігівської губернії Російської імперії. Впродовж 19-го століття — на початку 20-го століття належало до Ріпицької волості Городнянського повіту. У 1885 році населення становило 553 особи, налічувало у своєму складі 109 дворів.

У 1917—1918 — у складі Української Народної Республіки. Після встановлення на Чернігівщині на початку 1919 року контролю Червної армії та проголошення 10 березня 1919 року Української РСР — у складі Чернігівської губернії Української РСР. Після ліквідації у 1925 році Чернігівської губернії — у складі Чернігівського округу Української РСР. У 1932—1991 роках — у складі Чернігівської області Української РСР. З 28 серпня 1941 по 26 вересня 1943 року — під німецькою окупацією. З 1991 року — у складі Чернігівської області України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Ріпкинської селищної громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Ріпкинського району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 332 95.95%
російська 14 4.05%
Усього 346 100%

Визначні пам'ятки

Михайлівська церква, Даничі
Михайлівська церква, Даничі

Михайлівська церква в Даничах побудована в кінці XIX століття. Храм є зразком так званої єпархіальної архітектури — це дерев'яний, хрещатий у плані, п'ятидільний, з гранчастою апсидою і дзвіницею з боку західного фасаду храм. Центральну дільницю вінчає восьмерик із наметовим верхом і маківкою. Будівля прикрашена кокошниками, набірним фризом. Церква є однією з небагатьох високохудожніх дерев'яних культових споруд періоду історизму на Чернігівщині.[5]

Див. також

Посилання

  1. ↑ ВРУ
  2. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).