Савчак Дем'ян
| Дам'ян Савчак | |
|---|---|
 доктор Дам'ян Савчак | |
| Народився | 13 липня 1847 Нова Весь |
| Помер | 29 грудня 1912 (65 років) Львів |
| Громадянство |  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | суддя, політик, громадський діяч  |
| Alma mater | Львівський університет |
| Науковий ступінь | доктор |
| Посада | посол до Галицького сейму |
| Партія | Національно-Демократична партія |
| Конфесія | УГКЦ |
| Батько | Антон Григорович |
| Мати | Марія Василівна (Стеранка) |
Дам'я́н Антóнович Савча́к (іноді Дем'ян Савчак; 13 липня 1847, село Нова Весь, нині Новосондецький повіт, Польща[1] — 29 грудня 1912, Львів) — український громадський діяч, адвокат, за фахом суддя, посол до Галицького крайового Сейму.
Життєпис
Народився на заході Лемківщини в незаможній селянській родині. Доктор права Львівського університету (1875 року; за іншими даними, навчався у Віденському університеті). Працював в «Общому рольничо-кредитному заведенії для Галичини і Буковини», судах у Заліщиках, Вишнівчику, Богородчанах, Ходорові, Гусятині, з 1884 року суддя[2] в Бережанах.
Заслужений діяч Бережанщини. Посол до Галицького крайового сейму і член Крайового Виділу 1889—1901, член Народного Комітету Національно-Демократичної Партії; піонер райфайзенівського типу кооператив у Галичині. За словами Костя Левицького: «визначався політичною організацією Бережанщини у 1880-х роках, коли працював судовим радником… Не зважав на перепони влади та клав перші основи для освідомлювання народу про потребу з'єднання сільського народу з інтелігенцією до боротьби за належні нам політичні права»[3].
Народовець, діяч «Просвіти», Народної Ради, очільник «Руської бесіди» і страхового товариства «Дністер»[4], входив до «Народного Комітету» — керівного ядра УНДП.[5] Член Крайової управи рентових осель. Відіграв важливу роль у формуванні українського кооперативного руху, засновник і діяч надзірних рад Крайового кредитового союзу, парцеляційного товариства «Земля», «Народної гостинниці», заступник комісара Крайового банку. Депутат Львівської міської ради. Після відставки з посади члена Крайової управи працював радником Крайового суду у Львові ((1897—1907 роки)[3].
1890 року староста Підгайців відмовив члену Крайової управи Д.Савчаку надати зал для зустрічі з виборцями, справу полагодив намісник Галичини граф Казимир Бадені (вибачився, скасував заборону)[6]. На засіданні Галицького крайового сейму 3 березня 1892 року запропонував відкрити в Бучачі державну гімназію з українською викладовою мовою.[7]
Посол від IV курії округу № 6 (Підгаєцький повіт) до Галицького сейму 6-го (1889—1895 роки, заступник голови «Руського клубу») та 7-го (1895—1901 роки) скликань. 1901 року, як всі посли-українці Галицького сейму, склав мандат на знак протесту проти відмови австрійських урядників відкрити у Львові український університет, повернувся до судової служби.[2]
1907 року відкрив приватну адвокатську канцелярію в Борщеві, очолював (віце-маршалок[2]) повітову раду в Борщеві.
Помер у Львові в грудні 1912 року, похований на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчаків (поле № 36)[8].
Родина
Одружений був з Евеліною Домбровською, шляхтянкою з Поділля. Подружжя виховувало семеро дітей — чотирьох синів та трьох дочок, зокрема, син Богдан Домбровський (15 липня 1887, Бережани — 2 червня 1956, Бистриця, Польща) — адвокат, суддя, доктор права, громадський діяч[9]. Був одружений з Меланією (1890—1950), донькою освітнього діяча, історика Омеляна Калитовського[8].
Примітки
- ↑ Копія метричних книг парафії Нова Весь 1841—1860. — С. 101. (лат.)
- ↑ а б в П. Гуцал, Б. Пиндус, С. Колодницький Савчак Дем'ян Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 217. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ а б 199 депутатів Галицького сейму, 2010, с. 177.
- ↑ Страхове товариство «Дністер». Галичина, 1892 р.
- ↑ Гордієнко Володимир. Листопадовий зрив. Частина І. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ 199 депутатів Галицького сейму, 2010, с. 84.
- ↑ ЦДІА України (Львів). — Ф. 178, опис 3, од. зберігання 24(1, 7)
- ↑ а б Личаківський некрополь, 2006, с. 266.
- ↑ Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список [Архівовано 2016-12-30 у Wayback Machine.]
Джерела
- П. Гуцал, Б. Пиндус, С. Колодницький Савчак Дем'ян Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 217. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Савчак Дем'ян // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2683. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник / фотограф Криса Л.; автори Дорош А., Гавришкевич І.; оформлювач обкладинки Стефанишин Т. — Львів, 2006. — С. 266. — ISBN 966-8955-00-5.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).