YaChudo

Даворин Єнко

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Даворин Єнко
словен. Davorin Jenko Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнісловен. Martin Jenko Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 листопада 1835[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Церклє-на-Гореньскем, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 листопада 1914[1][2][…] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна, Австро-Угорщина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Жале Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрійська імперія
 Королівство Сербія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдиригент, композитор, капельмейстер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсловенська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв (25 листопада 1914) і Сербське вчене товариствоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusГімн Сербії Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіСимон Єнко Редагувати інформацію у Вікіданих

Даворин Єнко (словен. Davorin Jenko; 9 листопада 1835, Дворє — 25 листопада 1914, Любляна) — словенський і сербський композитор і диригент.

Біографія

Народився 1835 року у Дворє біля Крані. З 1859 по 1862 рік був учасником хору Словенської Пісенної Співдружності у Відні, акомпанував популярним словенським хорам і створив низку пісень, у тому числі «Naprej, zastava slave», яка згодом стала національним гімном Словенії. Продовжив свою роботу як диригент Сербської Церкви хорового товариства в Панчеві й Белграді. Пізніше став диригентом Сербського національного театру, створив музику понад 80 творів («Джидо», «Сеоска лола», «Потера», «Врачара», «Прибислав і Божана», «Маркова шабля», «Боже правди»), кілька увертюр («Косово», «Мілан», «Српкиня», «Александар»).

У шістдесятих роках дев'ятнадцятого століття був одним із перших романтиків у словенській музиці. Єнко створив перші сербські оперети (зокрема «Vračara» або «Баба хропіння», прем'єра в 1882 році, яка має той самий сюжет, що і перша румунська оперета, але дію перенесено до волоського краю Сербії), сприяв створенню перших сербських опер. 1872 р. написав музику до нині чинного національного гімну Республіки Сербії.

Помер 1914 р. в Любляні.

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #121668029 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ CONOR.Sl

Література

  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
  • Опћа енциклопедија, Југословенског лексикографског завода — Загреб 1978 (4. том Из-Кзу)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).