Плиска гірська
| ?Плиска гірська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Плискові (Motacillidae) |
| Рід: | Плиска (Motacilla) |
| Вид: | Плиска гірська |
| Біноміальна назва | |
| Motacilla cinerea (Tunstall, 1771) | |
 Ареал M. cinerea Гніздування Осіле проживання Зимування | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Motacilla cinerea |
 Віківиди: | Motacilla cinerea |
 EOL: | 1050603 |
 ITIS: | 178480 |
 МСОП: | 22718392 |
 NCBI: | 56325 |
| Fossilworks: | 369352 |
Пли́ска гірська́[1] (Motacilla cinerea Tunstall, 1771) — невеликий птах з родини плискових. Довжина тіла 17-20 см, має характерний для роду Motacilla довгий хвіст (найдовший серед європейських видів роду).
Зовнішній вигляд
Невеликий стрункий птах із довгим хвостом. Маса тіла 17-21 г, довжина тіла біля 18 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і спина сірі; «брови» і «вуса» білі; горло і верхня частина вола чорні; поперек і надхвістя зеленкувато-жовті; верхні покривні пера крил чорні; майже весь низ жовтий, боки тулуба світліші; махові пера чорно-бурі, основа другорядних пер біла; хвіст чорний, крайні стернові пера білі; дзьоб чорний; ноги бурі; у позашлюбному оперенні горло і воло білі. У дорослої самки в шлюбному оперенні горло біле, з чорними пір'їнами, іноді горло чорне, з домішкою білої барви; решта низу жовта, боки тулуба білуваті; у позашлюбному оперенні подібна до позашлюбного дорослого самця. Молодий птах нагадує позашлюбного дорослого, але низ з вохристим відтінком.[2]
Спосіб життя
Гніздиться в помірному поясі Європи, Азії та в північній Африці. Вид є осілим у найтепліших зонах свого ареалу, наприклад, західній Європі, але східні та північні популяції мігрують в Африку, південну Азію та Папуа Нову Гвінею.
Гніздо будує в тріщинах та щілинах скель. Відкладає 3-6 плямистих яєць.
Вид є комахаїдним. Тримається біля вод із швидкою течією (зокрема гірських річок, звідки походить українська назва), але взимку зазвичай переміщується до спокійніших водотоків у низинах.
Джерела
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).