Гіпогей

Гіпогей (також іпогей, д.-грец. ὑπόγαιο — підземний) — кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення у стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у егейській і античній архітектурі.

Використовувалось як святилище й поховальний склеп (порівн. колумбарій, крипта).

• Хал-Сафліені

• Гіпогей [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.]