YaChudo

Гіпералмаз

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Природні нанодіамантові агрегати кратера Попігай, Сибір, Росія.[1]
Внутрішня структура наноалмазу[1]
Внутрішня структура синтетичного наноалмазу.[1]

Гіпералмаз — агреговані алмазні нанороди або ADNR — це нанокристалічна форма алмазу, також відома як наноалмаз.

Наноалмаз або гіпералмаз було отримано компресією графіту у 2003 році.[2] Пізніше він також був отриманий шляхом компресії фулерену, і було підтверджено, що це найтвердіший і найменш стисливий із відомих матеріалів, з ізотермічним об’ємним модулем пружності 491 ГПа, тоді як звичайний алмаз має об'ємний модуль 442–446 ГПа; ці результати були отримані на основі даних рентгенівської дифракції, які також показали, що ADNR на 0,3 % щільніші за звичайний алмаз[3].

Примітки

  1. ↑ а б в Ohfuji, Hiroaki; Irifune, Tetsuo; Litasov, Konstantin D.; Yamashita, Tomoharu; Isobe, Futoshi; Afanasiev, Valentin P.; Pokhilenko, Nikolai P. (2015). Natural occurrence of pure nano-polycrystalline diamond from impact crater. Scientific Reports. 5: 14702. Bibcode:2015NatSR...514702O. doi:10.1038/srep14702. PMC 4589680. PMID 26424384.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  2. ↑ Irifune, Tetsuo; Kurio, Ayako; Sakamoto, Shizue; Inoue, Toru; Sumiya, Hitoshi (2003). Materials: Ultrahard polycrystalline diamond from graphite. Nature. 421 (6923): 599—600. Bibcode:2003Natur.421..599I. doi:10.1038/421599b. PMID 12571587.
  3. ↑ Dubrovinskaia, Natalia; Dubrovinsky, Leonid; Crichton, Wilson; Langenhorst, Falko; Richter, Asta (2005). Aggregated diamond nanorods, the densest and least compressible form of carbon. Applied Physics Letters. 87 (8): 083106. Bibcode:2005ApPhL..87h3106D. doi:10.1063/1.2034101.

Інтернет-ресурси

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).