Гімерій
| Гімерій | |
|---|---|
| Народився | 310[1][2]  Prusad, Римська імперія |
| Помер | 390[1] Афіни, Ахая, Стародавній Рим |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | rhetorician |
| Знання мов | давньогрецька |
| Magnum opus | Orationsd і Declamations and orationsd |
Гімерій (д.-грец. Ὶμέριος; 315–386) — грецький ритор і вчитель риторики, софіст.
Народився у місті Бурса, Віфінія. Більшу частину життя провів в Афінах. У 362 р. на запрошення імператора Юліана переїхав до Антіохії, став його писарем. Після смерті імператора знову повернувся до Афін.
Гімерій був яскравим представником другої софістики, актуальні теми сучасності були йому далекі. Учнями Гімерія були Григорій Назіанський та Василій Кесарійський.
Спадщина
У своїх творах, бездоганних з погляду мови та ритмомелодики, він звертається до минулого (саме завдяки йому до нас дійшли деякі фрагменти Сапфо, Сімоніда, Піндара). Із промов Гімерія повністю збереглися 34[3], решта існує лише у виписках Фотія, Константинопольського патріарха (820–893).
Праці Гімерія було видано Вернедорфом у 1795 та Дібнером у 1849 р.
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).