Гіларі Ган
| Гіларі Ган | |
|---|---|
| англ. Hilary Hahn | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 листопада 1979 (46 років) |
| Місце народження | Лексінгтон, Вірджинія, США[1]  |
| Роки активності | 1991 — тепер. час |
| Громадянство |  США |
| Професія | скрипалька |
| Освіта | Кертісовий інститут музики, Peabody Instituted (1990) і Encore School for Stringsd |
| Вчителі | Klara Berkovichd, Jascha Brodskyd і Jennifer Higdond |
| Інструменти | скрипка |
| Жанри | класична музика |
| Лейбли | Deutsche Grammophon |
| Нагороди | |
| hilaryhahn | |
 Файли у Вікісховищі | |
Гіларі Ган (англ. Hilary Hahn; нар. 27 листопада 1979, Лексінгтон, штат Вірджинія) — американська скрипалька, триразова володарка Греммі[2].
Життєпис
Виросла в місті Балтімор. Предки Гіларі Ган походять з німецької області Пфальц (Бад Дюркгайм). Гіларі єдина в родині, яка володіє німецькою мовою[3]. Вона також знає французьку[4] та японську мови.
Почала грати на скрипці у віці до 4 років у школі при Консерваторії Пібоді, навчалася гри за методом Судзукі. У 1984—1989 роки навчалася у Клари Беркович, музичного педагога родом з Одеси. 1990 року вступила до Кертісового інституту музики у Філадельфії у клас легендарного Яші Бродського, що був останнім учнем Ежена Ізаї.
У шість років Гіларі Ган мала перший публічний виступ. У десять років вона виступила з першим сольним концертом. У дванадцять років Гіларі вперше виступила з малим камерним орекстром та дебютувала з великим — Балтиморським симфонічним оркестром.
Дотепер Гіларі Ган дала більше 800 концертів, близько 500 з яких у супроводі оркестру. Виступи скрипальки проходили більше ніж в 200 містах у 27 країнах світу. Вона співпрацювала з 150 диригентами.
Інструмент
Гіларі ган грає на скрипці, створеній 1864 року Жаном Батістом Війомом, що є копією скрипки Джузеппе Гварнері. Скрипалька використовує французький смичок, виготовлений у XIX столітті.
Дискографія
- «Hilary Hahn Plays Bach» (1997)
- Гіларі Ган, скрипка
- «Beethoven Violin Concerto / Bernstein Serenade» (1999)
- Гіларі Ган, скрипка
- Балтиморський симфонічний оркестр
- Девід Зінман, диригент
- Номіновано на премію Греммі в категорії найкраще інструментальне виконання сольним виконавцем (з оркестром)
- «Barber & Meyer Violin Concertos» (2000)
- Гіларі Ган, скрипка
- Сент-Полський камерний оркестр
- Х'юг Вольфф, диригент
- «Brahms & Stravinsky Violin Concertos» (2001)
- Гіларі Ган, скрипка
- Академія Святого Мартина в полях
- Сер Невілл Маррінер, диригент
- Греммі за найкраще інструментальне виконання сольним виконавцем (з оркестром)
- «Mendelssohn & Shostakovich Concertos» (2002)
- Гіларі Ган, скрипка
- Філармонічний оркестр Осло
- Марек Яновський і Hugh Wolff, диригенти
- «Bach Concertos» (2003)
- Гіларі Ган, скрипка
- Margaret Batjer, скрипка; Allan Vogel, гобой
- Лос-Анджелеський камерний оркестр
- Джефрі Кагане, диригент
- «The Village» Motion Picture Soundtrack" (2004)
- Гіларі Ган, скрипка
- Музика Джеймса Ньютона Говарда
- «Elgar: Violin Concerto; Vaughan Williams: The Lark Ascending» (2004)
- Гіларі Ган, скрипка
- Лондонський симфонічний оркестр
- Колін Девіс, диригент
- «Mozart: Violin Sonatas K. 301, К. 304, K. 376 & K. 526» (2005)
- Гіларі Ган, скрипка; Natalie Zhu, фортепіано
- Альбом дебютував на 7 місці хіт-параду «Billboard» Classical Albums[5]
- Гіларі Ган, скрипка; Natalie Zhu, фортепіано
- «To Russia My Homeland» з альбому «Worlds Apart» групи ...And You Will Know Us by the Trail of Dead (2005)
- «Paganini: Violin Concerto No. 1 / Spohr: Violin Concerto No. 8 — Gesangsszene» (2006)
- Гіларі Ган, скрипка
- Симфонічний оркестр Шведського радіо
- Ейдзі Оуе, диригент
- «Witch's Web» з альбому «So Divided» групи ...And You Will Know Us by the Trail of Dead (2006)
- «Der Kleine Hörsaal — Die Geige mit Hilary Hahn» (2007)
- Гіларі Ган, оповідачка
- «Fork in the Road» і «Blue Part of the Windshield» з альбому «Grand Forks» Тома Броссо (2007)
- «Арнольд Шенберг: Violin Concerto; Sibelius: Violin Concerto» (2008)
- Гіларі Ган, скрипка
- Swedish Radio Symphony Orchestra
- Еса-Пекка Салонен, диригент
- Альбом дебютував на 1 місці «Billboard» Classical Albums, очолював рейтинг 3 тижні (перший альбомом Шенберга, що дебютував на 1 місці)
- Греммі за найкраще інструментальне виконання сольним виконавцем (з оркестром)
- Альбом був номінований на Греммі в категорії найкращий класичний альбом
- Альбом зайняв 6 місце в списку 10 найкращих альбомів десятиліття журналу «Newsweek».
- «Bach: Violin & Voice»
- Гіларі Ган, скрипка Христина Шефер, сопрано; Matthias Goerne, баритон; Мюнхенський камерний оркестр
- «Higdon & Tchaikovsky Violin Concertos» (2010)
- Гіларі Ган, скрипка
- Ліверпульський королівський філармонічний оркестр
- Василь Петренко, диригент
- «Charles Ives: Four Sonatas» (2011)
- Гіларі Ган, скрипка
- Валентина Лисиця, фортепіано
- «Silfra» (2012)
- Гіларі Ган, скрипка
- Гаушка (Фолькер Бертельманн), підготовлене фортепіано
- «In 27 Pieces: The Hilary Hahn Encores» (2013)
- Гіларі Ган, скрипка
- Корі Сміт, фортепіано
Примітки
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Grammy.com (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 11.06.2020.
- ↑ Два інтерв'ю з Гіларі Ган на YouTube німецькою: з Гаральдом Шмідтом [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.] та Розмова з дітьми [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ YouTube Interview über ihr Paganini/Spohr Album [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Quinn, Emily (13 жовтня 2005). Albums-by Trio Mediæval, Hilary Hahn, Natalie Zhu enter Billboard Classical Chart. Playbill Arts (англ.). Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013.
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).