Гійо Маршан
| Гійо Маршан | |
|---|---|
фр. Guy Marchant  | |
 | |
| Народився | XV століття[1] |
| Помер | XVI століття[1] |
| Країна |  Франція |
| Місце проживання | Париж |
| Діяльність | видавець, друкар |
| Знання мов | французька |
| Роки активності | 1482[2] — 1508[2] |
Гійо Маршан, також Гі або Гюйо (фр. Guy Marchant, лат. Guido Mercator) — друкар книг, який працював у Парижі з 1483 по 1505/1506 рік.
З біографії
Він здобув університетську освіту як магістр мистецтв і, за реєстрами, був священником[3]. Його наступником став небіж Жан Маршан (1504—1516).
Спочатку він працював за адресою на площі Шан-Гаяр, за Колежем Наварри. У 1493 році він перебував у закладі під вивіскою «Лілія» (ad intersignium floris lilii) на вулиці Сен-Жак. З 1499 року він працював за адресою, відомою як «Борегар» (in Bellovisu), за Колежем Бонкур, де продовжував працювати його небіж Жан. Маршан використовував шість різних друкарських заків, кілька з яких зображували шевську майстерню.[4]. Більшість цих емблем мають девіз «Sola fides sufficit» (де слово «sola» є музичним ребусом з нотами «Соль» і «Ля»).
У базі даних ISTC зафіксовано близько 190 видань, надрукованих (або приписуваних) друкарні Гійо Маршана до 1500 року. Ще 10 або 12 надруковано у XVI столітті, перш ніж справу перейняв Жан Маршан[3]. Друкарські матеріали Маршана перелічено у 8-му томі BMC.
Маршан друкував переважно невеликі за обсягом тексти релігійного змісту, проте особливу славу йому принесла серія видань із «чудовими ксилографіями, серед яких — одні з найкращих зразків ілюстративного мистецтва тієї епохи»[5]. До них належать п'ять видань «Танка смерті» (Danse macabre), сім видань «Компосту та календаря вівчарів» (Compost et kalendrier des bergers), а також видання «Календаря пастушок» (Calendrier des bergères).
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Philippe Renouard, Répertoire des imprimeurs parisiens, libraires, fondeurs de caractères et correcteurs d'imprimerie depuis l'introduction de l'imprimerie à Paris (1470) jusqu’à la fin du seizième siècle. (Paris, 1965), 293.
- ↑ Philippe Renouard, Les Marques typographiques parisiennes des XVe et XVIe siècles, Paris, 1926, nos 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707
- ↑ BMC, viii, p. xxv.
Посилання
- (фр.) Le grand Calendrier et compost des bergers: woodcuts from the edition printed in Troyes in 1529 by Nicolas Le Rouge: illustrated walk-through of the months.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).