YaChudo

Гідробіотит

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Гідробіотит
Загальні відомості
Статус IMAперевизначений (Rd)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMA-номерIMA1983 s.p. Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураHbt[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаK(Mg,Fe²⁺)₆((Si,Al)₈O₂₀)(OH)₄ * nH₂O Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VIII/E.07b[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.EC.60 Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьгідро-[5],
Біотит[5] Редагувати інформацію у Вікіданих

Гідробіотит (від грец. ῦδωρ — вода та біотит) — мінерал класу силікатів.

Склад

Склад мінералу є проміжним між біотитом та вермікулітом. Відноситься до гідрослюд. K 1 − x M g x / 2 ( H 2 O ) n ( M g , F e 2 + , F e 3 + , A l ) 2 , 5 − 3 [ ( A l , S i ) 4 O 10 ] ( O H ) 2 , {\displaystyle \mathrm {K_{1-x}Mg_{x/2}(H_{2}O)_{n}(Mg,Fe^{2+},Fe^{3+},Al)_{2,5-3}[(Al,Si)_{4}O_{10}](OH)_{2}} ,}

де ∼ ( n ≤ 2 ≤ x ≤ 0 , 5 ) . {\displaystyle \sim (n\leq 2\leq x\leq 0,5).}

Хімічний склад (%):

M g O − 8 − 25 ; F e O − 1 − 15 ; F e 2 O 3 − 1 − 25 ; K 2 O − 3 − 10 ; H 2 O − 5 − 16 ; A l 2 O 3 − 13 − 20. {\displaystyle {\begin{matrix}MgO&-&8-25;\\FeO&-&1-15;\\Fe_{2}O_{3}&-&1-25;\\K_{2}O&-&3-10;\\H_{2}O&-&5-16;\\Al_{2}O_{3}&-&13-20.\\\end{matrix}}}

У гідробіотиті у порівнянні із незміненим біотитом відношення F e 2 O 3 : F e O {\displaystyle \mathrm {Fe_{2}O_{3}:FeO} } й загальний вміст води більший, а вміст M g O {\displaystyle \mathrm {MgO} } та K 2 O {\displaystyle \mathrm {K_{2}O} } менший. Гідробіотит відрізняється змішаною структурою, утвореною шарами біотиту та вермікуліту. У гідробіотитах із підвищеним вмістом заліза вермікулітових шарів не більше 10 %.

Структура гідробіотиту високого ступеня гідратації характеризується чергуванням біотитових (А) й вермікулітових (В) шарів лише по закону ААВААВ ... та АВАВ ...

Властивості

Пластинки гідробіотиту зовнішньо нагадують біотит, досягаючи значних розмірів (більше 10 см). Легко розщеплюється (001) на м'які спайні пластинки. Густина 2,6-2,8 г/см³. Твердість 1-2. Колір такий самий, як у біотиту, але блиск більш тьмяний.

Прожарений гідробіотит — бронзовий, срібно-сірий у тонких пластинках — прозорий; n g ≈ n m = 1 , 56 − 1 , 62 ; 2 V = 0 − 10 o . {\displaystyle n_{g}\approx n_{m}=1,56-1,62;\,\,2V=0-10^{o}.}

У природі

Гідробіотит завжди зустрічається із вермікулітом. Утворюється при гіпергенній зміні біотиту у процесі формування кори вивітрювання основних й ультраосновних порід.

Використання

Використовується завдяки малій об'ємній масі (якщо швидко нагріти, гідробіотит спучується) в якості теплоізоляційного, звукоізоляційного матеріалів й наповнювача бетонів.

Може використовуватися як іонообмінник завдяки високому катіонному обміну (50-70 мг-екв на 100 г).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  2. ↑ W B. G., E Z. P., M B. C. Hydrobiotite, a regular 1 : 1 interstratification of biotite and vermiculite layers // Am. Mineral. / P. B. Tomascak, F. Nestola — Mineralogical Society of America, 1983. — Vol. 68. — P. 420–425. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM-2019-
  3. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  5. ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).