YaChudo

Ґвідо Мюнх

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ґвідо Мюнх
Ім'я при народженніісп. Guido Muench-Paniagua Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 червня 1921[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сан-Кристобаль-де-лас-Касас, Чіапас, Мексика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 квітня 2020[3] (98 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Мексика
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, астрофізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний автономний університет Мексики
Чиказький університет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникСубрахманьян Чандрасекар[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніДжеймс Ганн,
Роберт Паркер
Аспіранти, докторантиVirginia Louise Trimbled[4]
Judith Gamora Cohend[4]
Джеймс Ґанн[4]
Laurence M. Traftond[4]
Jorge Melnickd[4]
Eric Perssond[4]
Jay Albert Frogeld[4]
Arsine Victoria Petersond[4]
Robert Terry Brinkmannd[4]
Christopher M. Andersond[4]
Richard Bondo Larsond[4]
Jeffrey D. Scargled[4]
Роберт Аллан Паркер[4]
John C. Stewartd[4]
Mónica Rodríguezd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLuis Münchd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиChristopher Münchd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Ґвідо Мюнх Паніаґуа (ісп. Guido Muench-Paniagua; 1921-2020) — мексиканський астрофізик і астроном, професор Каліфорнійського технологічного інституту та Гайдельберзького університету, директор Інституту астрономії Макса Планка.

Біографія

Мюнх вивчав будівництво та математику в Національному автономному університеті Мексики, отримавши ступінь бакалавра з будівництва та математики в 1939 році та ступінь магістра математики в 1943 році. Потім він вступив до Чиказького університету, де в 1946 році отримав ступінь доктора астрономії та астрофізики, захистивши дисертацію за темою «Проблеми переносу випромінювання в теорії зоряних атмосфер»[6]. Після цього він працював в обсерваторії Такубая в Мексиканському університеті, але в 1947 році повернувся до Чиказького університету на посаду викладача, а з 1949 року — професора-асистента. У Єркській обсерваторії при Чиказькому університеті він працював з астрофізиком Субрахманьяном Чандрасекаром над переносом випромінювання в зорях. Завдяки контактам з Герхардом Герцбергом і Вільямом Вілсоном Морганом, Мюнх зацікавився астрономічною спектроскопією. З 1951 року він працював у Каліфорнійському технологічному інституті, де став професором і працював в обсерваторії Маунт-Вілсон і Паломар. З 1977 по 1991 рік він був директором Інституту астрономії Макса Планка в Гайдельберзі та професором Гайдельберзького університету. Він працював у німецько-іспанській обсерваторії Калар Альто та в Instituto de Astrofísica de Canarias (Університет Ла Лагуна) на Тенеріфе (1992—1996).

Аспірантами Мюнха були Джеймс Ганн і Роберт Паркер.

Його син Крістофер Мюнх став кінорежисером.

Наукова робота

Мюнх займався теорією зоряних атмосфер, спектроскопією зір, міжзоряним середовищем, спектроскопією туманностей, структурою галактик, фізикою Сонця і планетологією. Він робив і спостережні, і теоретичні дослідження.

Відзнаки й нагороди

Ґвідо Мюнх був членом Американської академії мистецтв і наук (1962), Національної академії наук США (1967), а в 1982 році став членом-засновником Академії наук третього світу. У 1968 році він отримав медаль НАСА за виняткові наукові заслуги за участь у місіях «Марінер», «Вікінг» і «Піонер». Він був почесним доктором Мексиканського національного інституту астрофізики, оптики та електроніки. У 1989 році він отримав премію принца Астурійського. У 1944 і 1958 роках він був стипендіатом Гуггенхайма. У 1998 році він отримав іспанський орден Альфонса X. У 1989 році Міжнародний астрономічний союз організував конференцію на його честь у Гранаді.

Роботи

  • «Interstellar Absorption Lines in Distant Stars», Astrophys. J., 1957
  • «The Theory of Model Stellar Model Atmospheres», in Jesse Greenstein Stellar Atmospheres, University of Chicago Press 1960
  • «An Analysis of the Spectrum of Mars», Astrophys. Journal, vol. 139, 1964
  • «Galactic Structure and Interstellar Absorption Lines», in Adriaan Blaauw, Maarten Schmidt Galactic Structure, University of Chicago Press, 1965
  • «The Structure of the Atmosphere on the Major Planets», with Laurence M. Trafton, Journal of the Atmospheric Sciences, vol. 26, 1969, p. 813
  • «Helium Abundance on Jupiter», with Donald M. Hunten, Space Science Reviews, vol. 14, 1973, p. 433-443

Примітки

  1. ↑ а б Guido Münch (1921-2020) — 2020.
  2. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  3. ↑ а б http://www.mpia.de/aktuelles/mpia-news/2020-05-04-muench-en
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. ↑ https://www.gf.org/fellows/all-fellows/guido-munch/
  6. ↑ Mathematics Genealogy Project

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).