Гута-Бобрицька
| село Гута-Бобрицька | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Тер. громада | Барашівська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080030120048326 |
| Основні дані | |
| Населення | 42 (2001) |
| Площа | 0,32 км² |
| Густота населення | 131,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11271[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°39′9″ пн. ш. 28°9′21″ сх. д. / 50.65250° пн. ш. 28.15583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
223 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11255 |
| Карта | |
Гута-Бобрицька | |
Гута-Бобрицька | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гута-Бобрицька (раніше Бобрицька Гута) — село в Україні, у Барашівській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 42 особи (2001). Колишня колонія.
Населення
Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 208 мешканців, дворів — 33[2], у 1906 році — 190 мешканців, дворів — 38[3], у 1923 році — 317 мешканців, дворів — 40[4], у 1924 році — 331 особу (з перевагою населення німецької національности), дворів — 49[5].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 66 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 42 особи[6].
Історія
Колишнє лютеранське поселення, лежало північно-західніше Житомира[7].
Наприкінці 19 століття — село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало за 77 верст від Житомира[2].
У 1906 році — колонія Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру м. Житомир становила 63 версти, до волосного центру с. Бараші — 11 верст. Поштове відділення — містечко Іскорость[3].
У березні 1921 року, в складі волості, передана до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включена до складу новоствореної Будо-Бобрицької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи[8]. Розміщувалася за 11 верст від районного центру с. Бараші та за 2,5 версти від центру сільської ради кол. Буда-Бобрицька[4]. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, передана до Пулинського району Волинської округи, 17 жовтня 1935 року повернута до складу Барашівського району Київської області[8].
Під час голодомору в селі померло 30 людей. У період загострення комуно-сталінського терору було репресовано 10 осіб, з яких 3 особи розстріляно[9].
11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Усолоусівській сільській раді Барашівського району Житомирської області. 10 червня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 547 «Про утворення в складі Барашівського району Будо-Бобрицької сільської ради», включене до складу відновленої Будо-Бобрицької сільської ради Барашівського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Ємільчинського району Житомирської області[8].
28 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Барашівської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[11].
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 серпня 2020.
- ↑ а б Bobrycka 2.) B. Huta… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 171. (пол.)
- ↑ а б Бобрицк.-Гута // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 129. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ Дизендорф В. Бобрицкая Гута // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (рос.). Москва:«ЭРН», 2006. с. 68. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 257, 558. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ «Реабілітовані історією» (Житомирська область). Архів оригіналу за 12 лютого 2021.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 вересня 2025.
Посилання
- Погода в селі Гута-Бобрицька [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Ємільчинський район: село, яке залишилося безлюдним (ФОТО [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.])
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).