Густиня
| село Густиня | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Тер. громада | Сухополов'янська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080170090089337 
|
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 150 |
| Площа | 0,472 км² |
| Густота населення | 317,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17544 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′26″ пн. ш. 32°28′1″ сх. д. / 50.64056° пн. ш. 32.46694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
113 м |
| Водойми | Удай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17544, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Замістя, вул.Шевченка,108а |
| Карта | |
  Густиня | |
 Густиня | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Густи́ня — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 150 осіб. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади.
У селі розташований Густинський Свято-Троїцький монастир.
Історія
Густиня відоме село насамперед монастирем, заснованим у першій половині XVII століття на землях князя Вишневецького за участі Раїни Могилянки-Вишневецької, родички митрополита Петра Могили. Свою назву село дістало від густих дубових гаїв, що могли колись були в цих місцях. Пізніше, коли з 1648 року Прилуки стали полковим містом, монастир став швидко розбудовуватись завдяки пожертвам козацької старшини. У 1670-1690 роках замість дерев'яних споруд було зведено кам'яні. У 1672-1676 роках виріс розкішний Троїцький головний храм монастиря. Центральною спорудою чудового архітектурного барокового ансамблю монастиря є дев'ятидільний, п'ятибальний Троїцький собор, який вражає величчю й вишуканою красою. Головною окрасою собору є майстерно виконане членування об'ємів. Вони утворюють живу гру площин, архітектурних мас і деталей, підпорядковану ідеї створення величі і водночас витонченості.
Тарас Шевченко відвідує Густинь і залишає згадку про село в повісті «Музикант». «Это настоящее Сенклерское аббатство». Свої враження від монастиря Тарас Шевченко передав у трьох витончених акварелях, які увійшли до альбому 1845 року, створеному для київської археографічної комісії.
Густиня була приписана до церкви св. Михаїла[1][2] в Маціївці.
Найдавніше знаходження на мапах — 1787 рік.[3]
У 1862 році на слободі казенній Підмонастирська (Густиня) були монастир з 5 церквами, 2 ярмарки та 22 двори, де жило 149 осіб.[4]
У 1911 році на слободі Підмонастирська була церковноприходська школа та жило 196 осіб.[5]
Густинська сільська рада утворена 8.08.1945.[6]
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Замостянська сільська рада.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 124 | 82.67% |
| російська | 26 | 17.33% |
| Усього | 150 | 100% |
Галерея
-
Густиня Свято-Троїцький собор -
Петропавлівська надбрамна церква (мур.) -
Воскресенська трапезна церква. Густинський Свято-Троїцький монастир -
Монастирський готель -
Мури та брами монастиря
Посилання
- Густиня // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Погода в селі Густиня [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 105, 538 та 601 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 314 з 562.
- ↑ Про утворення Густинської, Турківської, Лутайківської та Петрівської сільрад в складі Прилуцького району, Чернігівської області, і про перечислення хутора Глинщина з Линовицької до Богданівської сільради, Прилуцького району, Чернігівської області
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).