Густав Вапперс
| Густав Вапперс | ||||
|---|---|---|---|---|
| нід. Egidius Karel Gustaaf, baron Wappers | ||||
 | ||||
| Густав Вапперс. Автопортрет (1871) | ||||
| При народженні | нід. Egidius Karel Gustaaf, baron Wappers  | |||
| Народження | 23 серпня 1803[1][2][…] Антверпен, Бельгія[4] | |||
| Смерть | 6 грудня 1874[5][6][…] (71 рік) | |||
| Париж[8][4] | ||||
| Поховання | Цвинтар Монмартр | |||
| Національність | бельгієць | |||
| Країна |  Бельгія[9] Об'єднане королівство Нідерландів | |||
| Жанр | романтизм | |||
| Навчання | Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd | |||
| Вчитель | Mattheus Ignatius van Breed і Willem Jacob Herreynsd | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, портретист, history painter, візуальний митець, митець | |||
| Напрямок | романтизм[9] | |||
| Відомі учні | Jules Bretond, Ludovic-Napoléon Lepicd, August Weckesserd[10], Jean Joseph Dehoyd[5], Ferdinand Benchet Lhéried, Edward Dujardind і Ferdinand Pauwelsd | |||
| Працівник | Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd | |||
| Член | Нідерландська королівська академія наук і Академія красних мистецтв Франції[11] | |||
| Твори | Anthony van Dyck in Love with his Modeld | |||
| Родичі | Alexandre Bordesd і Gérard Bordesd | |||
| Роботи в колекції | Королівські музеї витончених мистецтв[12], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Центральний музей Утрехта, Міський музей «Лакенхал»[13], Рейксмузей, Вустерський музей мистецтв, Columbus Museum of Artd, Print Collectiond[14], Музеї Брюггеd[15], Музей судноплавства (Амстердам)[16] і Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень
| |||
| Нагороди |         | |||
 Густав Вапперс у Вікісховищі | ||||
Густав Вапперс / Егідіус Карел Густав Вапперс (нід. Egidius Karel Gustaaf, baron Wappers, 23 серпня 1803, Антверпен, Бельгія — 6 грудня 1874, Париж, Франція) — бельгійський художник, представник романтизму, працював в Антверпені (1822—1853) та в Парижі (1853—1874). Вважається одним із засновників бельгійської школи живопису[17].
Біографія
Народився в Антверпені 23 серпня 1803 року і отримав ім'я Егідіус-Каролус-Густаф (нід. Egidius-Carolus-Gustaaf); його батьками були Каролус-Якоб Вапперс, 29 років і Марія-Маргарета Леонард, 27 років[18]. Це була сім'я середнього достатку. Батько Вапперса, купець, збанкрутував, але його син залишився з друзями, які підтримували його за рахунок втраченого багатства родини[19].
Брав приватні уроки живопису у Ігнація ван Регемортера[18][20][21]. Навчався у Королівській академії витончених мистецтв в Антверпені, де його вчителями були Маттеус Ігнацій ван Брі та Віллем Якоб Геррейнс[18].
У 1821 році Густав Вапперс був серед молодих художників, які змагалися за так звану Римську премію, як стипендію для творчої поїздки в Рим. На той час йому ледве виповнилося 18 років. Однак він не виграв премії; лише через два роки, коли він скористався ще одним шансом, йому вдалося здобути цю нагороду[18]. Від 1822 року художник вперше почав виставляти свої картини на художніх салонах, дебютувавши на салоні в Антверпені[22].
Під час навчання в академії Вапперс вивчав твори старих фламандських майстрів — Рубенса, ван Дейка, Йорданса. Під впливом своїх вчителів (особливо Геррейнса) Вапперс став великим шанувальником творчості Рубенса[22]. Потім, 1824-го, художник був у навчальній поїздці в Роттердамі, Амстердамі та Гаазі, вивчав твори старих голландських майстрів в музеях і більшості спеціальних художніх колекцій[18][20], також їздив до Парижа щоб вивчати роботи старих венеційських художників, особливо в Луврі[18].
У 1826 — 1829 роках митець здійснив дві тривалі поїздки до Парижа. Під час першої подорожі він переважно вивчав венеційський живопис, а під час другої — зробив чудові копії за Рубенсом, Тіціаном та іншими відомими майстрами[18]. В цей період художник створює багато власних полотен на замовлення заможних фламандських аристократів. В часі життя у Парижі молодий художник припинив виставлятися в бельгійських салонах[23]. У Парижі він часто відвідував студії таких художників-романтиків як Поль Деларош і Горацій Верне, але відчував страх перед більш сміливою манерою Ежена Делакруа[23].
У Парижі Вапперс був свідком суперництва живописних напрямків класицизму (прихильники та послідовники Ж.Л. Давида) і нововиниклого романтизму (Т. Жеріко та Е. Делакруа). Бельгійський живопис часів Вапперса традиційно розвивався під сильним впливом французьких художніх традицій і в ньому панував класицизм. Перші картини Вапперса теж були класичними. Однак, під впливом французьких митців-романтиків Вапперс перейняв їхній стиль живопису і писав насичені емоціями та драматизмом історичні сюжети, застосовуючи ще й художні прийоми майстрів голландського живопису XVII ст., й передусім — Пітера Пауля Рубенса.
Виконана у таких традиціях картина «Самопожертва бургомістра Ван дер Верффа», показана на Брюссельському салоні 1830 року, була рішучим протестом проти класицизму і значно додала популярності молодому Вапперсу. Полотно зображує момент, коли мер Ван дер Верфф пропонує власне тіло як їжу голодному натовпу під час облоги Лейдена іспанцями у 1574 році. За усталеним в історіографії поглядом, цим героїчним вчинком він хотів переконати своїх співгромадян не піддаватися голоду, а наполегливо чинити опір іспанському правлінню. Іспанці закрили Лейден від усіх сухопутних і водних шляхів, сподіваючись, що жителі Лейдена здадуться. Вапперс представив сцену в новому романтичному світлі, яке відобразило його перебування у Парижі. На момент проведення Брюссельського художнього салону 1830 року Вапперс уже повернувся з Франції на батьківщину, і його повернення збіглося з Бельгійською революцією та становленням незалежної Бельгійської держави. То ж його салонна робота, створена на тему національної історії молодої держави, неабияк сприяла піднесенню національної свідомості бельгійців. Вапперс, отже, став засновником і беззаперечним лідером нової бельгійської романтичної школи живопису. Багато молодих художників стали захопленими послідовниками романтичного напрямку.
Ґустаф Вапперс також став улюбленцем своїх співгромадян через його похвальні зусилля, спрямовані на процвітання та прославлення мистецтва, та з поваги до його надзвичайного таланту. 1 червня 1832 року Вапперс уже був призначений першим професором живопису Антверпенської академії мистецтв.
Див. також
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Gustave Wappers
- ↑ Egidius Karel Gustaaf Wappers — 2009.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — 5 — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ KNAW Past Members
- ↑ Web umenia
- ↑ а б Вапперс, Эгидиус Карель Густав // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 776–777.
- ↑ verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ https://books.google.fr/books?id=4ozMAAAAMAAJ&pg=PA247&dq=Wappers+institut+france&hl=fr&newbks=1&newbks_redir=0&source=gb_mobile_search&sa=X&ved=2ahUKEwjwh6LflpKDAxUgdqQEHQM7AiEQ6AF6BAgOEAM#v=onepage&q=Wappers%20institut%20france&f=false
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/wappers-gustaf-1
- ↑ De zelfopoffering van burgemeester Van der Werf
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/405174
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0973_II
- ↑ Van Speyk werpt een brandende lont in de kruitkamer van zijn kanonneerboot te
- ↑ Вапперс, Эгидиус Карель Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- ↑ а б в г д е ж (Desiderius Petrus van Spilbeeck.) Gustaaf Wappers. // De Vlaamsche School. Jaargang 20 (1874). — P. 185.
- ↑ Wappers, Gustaf — Jan Lampo
- ↑ а б Wappers, Gustaaf, baron // Cyclopedia of painters and paintings. John Denison Champlin, Jr.; Charles C. Perkins. – New York: C. Scribner's sons, 1886. – Volume IV. – P. 405.
- ↑ Ignace van Regemorter // fr.wikipedia.org
- ↑ а б Égide Charles Gustave (Gustaaf) WAPPERS (1803-1874) // Peintres orientalistes belges
- ↑ а б Belgium. Gustave Wappers [Архівовано 2022-09-21 у Wayback Machine.] // Romantic Era. Romantic Painting in other European Countries
Література та посилання
- (Desiderius Petrus van Spilbeeck.) Gustaaf Wappers. // De Vlaamsche School. Jaargang 20 (1874). — P. 185.
- (Desiderius Petrus van Spilbeeck.) Gustaaf Wappers. (Vervolg.) // De Vlaamsche School. Jaargang 20 (1874). — P. 205.
- Hulde aan Gustaaf Wappers. // De Vlaamsche School. Jaargang 21 (1875). — P. 39.
- Jean F. Buyck. Gustaaf Wappers en zijn School, Antwerpen (Koninklijk Museum voor Schone Kunsten), 1976.
- Wappers, Egide Charles Gustave // 1911 Encyclopædia Britannica, Volume 28.
- Wappers, Gustaaf, baron // Cyclopedia of painters and paintings. John Denison Champlin, Jr.; Charles C. Perkins. – New York: C. Scribner's sons, 1886. – Volume IV. – P. 405. (additional link)
- Wappers, Gustavus // Biographical And Critical Dictionary Of Recent And Living Painters And Engravers, Forming A Supplement To Bryan's Dictionary Of Painters And Engravers As Edited By George Stanley. — London.: Henry G. Bohn, York Street, Covent Garden, 1866. — P. 171. (link)
- Wappers, Egide-Charles-Gustave, Baron // Artists of the Nineteenth Century and Their Works, Vol. 2 : A Handbook Containing Two Thousand and Fifty Biographical Sketches. Waters, Clara Erskine Clement. – Boston: Houghton, Mifflin and Company, 1883. – Volume II. – P. 331 – 332.
- Wappers Baron Egidius Karel Gustav, b. Antwerp 1803, d. Paris 1874 // Nineteenth-century painters and painting : a dictionary / Geraldine Norman. University of California Press (Thames and Hudson), 1977. — P. 215. (additional link)
- Wappers, Gustaaf (1803 — 1874) // Historical Dictionary of Romantic Art and Architecture, Second Edition, by Allison Lee Palmer, 2019.
- Biographie d'artiste Wappers, Gustaaf // Dictionnaire des peintres belges
- Égide Charles Gustave de Wappers // Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Wappers, Gustave. In: Meyers Konversations-Lexikon. 4. Auflage. Band 16, Verlag des Bibliographischen Instituts, Leipzig/Wien 1885–1892. — S. 387.
- Вапперс, Эгидиус Карель Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Фламандская живопись // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Wappers, Gustaaf // NEVB Online ((Nieuwe) Encyclopedie van de Vlaamse Beweging)
- Beeldende kunsten // NEVB Online ((Nieuwe) Encyclopedie van de Vlaamse Beweging)
- Belgium. Gustave Wappers // Romantic Era. Romantic Painting in other European Countries
- Gustaaf Wappers // Marc Holthof, ‘Historische schilderkunst in de 19de eeuw’, Openbaar Kunstbezit in Vlaanderen, 36, 4, 1998. — P. 20.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).