Гурівське
| село Гурівське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Роздільнянський район |
| Тер. громада | Новоборисівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140110130017925 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1923 |
| Населення | 395 |
| Площа | 0,6 км² |
| Густота населення | 658,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67154 |
| Телефонний код | +380 4859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°0′2″ пн. ш. 30°3′56″ сх. д. / 47.00056° пн. ш. 30.06556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м |
| Водойми | Свина
|
| Найближча залізнична станція | Мигаєве |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67154, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Гурівське |
| Карта | |
  Гурівське | |
 Гурівське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гурівське — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 395 осіб.
Історія
Утворене в першій половині XX ст. під назвою Першотравневе (на честь Першотравня).
Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Благоївської сільської Ради Цебриківського району.[1]
На 1 травня 1967 року село входило до складу Петрівської сільської Ради.[2] У Першотравневому знаходився господарський центр колгоспу імені Димитрова.[2]
Одеська обласна рада народних депутатів рішенням від 25 листопада 1991 року у Великомихайлівському районі утворила Першотравневу сільраду з центром в селі Першотравневе і сільській Раді підпорядкувала села Благоєве (Мартове), Данилівка і Незаможник (Заможне) Петрівської сільради[3].
До 2020 року входило до Великомихайлівському району.[4]
У 2024 році перейменоване Гурівське[5] на честь воїнів ГУР МОУ.[6]
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 315 осіб, з яких 142 чоловіки та 173 жінки.[7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 395 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 249 | 63,04% |
| російська | 90 | 22,78% |
| болгарська | 33 | 8,35% |
| румунська | 20 | 5,06% |
| вірменська | 3 | 0,77% |
| Усього | 395 | 100% |
Примітки
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
- ↑ а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 19, 106.
- ↑ Відомості Верховної Ради України. — 1992 — № 1 — с. 15-16 [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ ГУРівське ― на честь Воєнної розвідки назвали населений пункт на Одещині
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).