YaChudo

Гуго Шифф

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Гуго Шифф
нім. Hugo Schiff Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 квітня 1834[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німеччина[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер8 вересня 1915[1][2] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Королівство Італія[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняTrespiano Cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство
 Королівство Італія[4]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБернський університет[4] і Геттінгенський університет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникФрідріх Велер Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБернський університет, Флорентійський університет і Туринський університет[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоТуринська академія наук[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриMoritz Schiffd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Knight of the Order of the Crown of Italy‎

honorary member of the Physics Association (Frankfurt am Main, Germany)d (1888)

Гуго Шифф у Флоренції (1905)

Гуґо Шифф (Шифф Хуго (Уго) Йозеф) (нім. Hugo (Ugo) Schiff), (26 травня 1834 — 8 вересня 1915) — хімік[6][7][8][9][10][11]; першовідкривач основ Шиффа, інших імінів, якісної реакції на альдегіди з фуксінсірчистою кислотою.

Біографія

Брат фізіолога Моріца Шиффа. Народився у Франкфурті-на-Майні, вивчав хімію в Геттінгенському університеті під керівництвом Ф. Велера. Закінчив навчання в 1857 р. (дисертація — нім. Uber einige Naphtyl- und Phenyl-derivate) і відразу ж після цього емігрував до Швейцарії через свої ліберальні погляди. З 1857 по 1863 р. працював в Бернському університеті, а потім переїхав до Італії: спершу в Пізу, а потім у Флоренцію. В 1870 р. спільно зі Станіслао Канніццаро заснував науковий хімічний журнал «Gazzetta Chimica Italiana». В 1877 р. працював у Туринському університеті, але незабаром, в 1879 р., повернувся до Флоренції, де працював в університеті Флоренції, при якому ним було засновано хімічний інститут.

Шифф поділяв соціалістичні погляди і навіть, за чутками, підтримував листування з К. Марксом і Ф. Енгельсом. В 1894 р. брав участь в заснуванні італійської соціалістичної газети «Аванті!». Написав біографію Прістлі.

Примітки

  1. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  2. ↑ а б в г д е www.accademiadellescienze.it
  3. ↑ а б Шифф Хуго // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ а б в г д Ciardi M. Dizionario Biografico degli Italiani — Roma: Istituto della Enciclopedia Italiana, 2018. — Vol. 91.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Стаття базується на статті з Німецького розділу Вікіпедії, з якої, в тому числі, взяті посилання на джерела
  7. ↑ Introduzione allo studio della chimica, series of Schiff's lessons at the Museo di Scienze Naturali, Edizioni Loescher, Torino, 1876.
  8. ↑ Einführung in das Studium der Chemie, Prof. Hugo Schiff, Ed. Verlag von Theobald Grieben, Berlin, 1876.
  9. ↑ Historisch-kritische Darstellung der Säurentheorie, Hugo Schiff, 1860. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  10. ↑ Untersuchungen über Metallhaltige Anilinderivate und über die Bildung des Anilinroths, Hugo Schiff, Ed. Verlag von J. Springer, Berlin, 1864
  11. ↑ Notes from Schiff's lessons compiled by his pupil Andrea Torricelli, Voll. I—II, 1897.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).