Грінченкове
| село Грінченкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Охтирський район |
| Тер. громада | Чупахівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59040170050037309 
|
| Облікова картка | Грінченкове |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Бардаківка |
| Населення | 331 |
| Площа | 1,999 км² |
| Густота населення | 165,58 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 42725 |
| Телефонний код | +380 5446 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°25′5″ пн. ш. 34°38′16″ сх. д. / 50.41806° пн. ш. 34.63778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
131 м |
| Відстань до районного центру |
40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 42722, Сумська обл., Охтирський р-н, селище Чупахівка, вул. Воздвиженська, 53 |
| Карта | |
  Грінченкове | |
 Грінченкове | |
| Мапа | |
| |
Грінче́нкове (у минулому — Бардаківка) — село в Україні, у Чупахівській селищній громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 331 осіб. Площа села — 199,9 га, 110 дворів. 2017 року село приєдналося до Чупахівської селищної ОТГ, орган місцевого самоврядування у 1972—2017 роках — Грінченківська сільська рада.
Географія
Село Грінченкове лежить між річками Олешня і Ташань. До села примикає село Соборне.
Поруч проходила залізнична гілка вузькоколійки Охтирка — Чупахівка — Зіньків.
Історія
Засноване в другій половині XVII століття як Бардаківка. Ймовірно назва походить від поширеного і сьогодні прізвища Бардак. Можливо перший поселенець села носив це прізвище. Відомо багато населених пунктів, які таким чином отримали свою назву.
За даними на 1864 рік у казенному селі Олешанської волості Лебединського повіту Харківської губернії мешкало 257 осіб (125 чоловічої статі та 132 — жіночої), налічувалось 40 дворових господарств[1].
Після перевороту 1917 року перейменоване на теперішню назву на честь українського письменника Бориса Грінченка.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[2].
У серпні 1943 в боях за село брали участь 3-й гвардійський механізований корпус 47-ї армії і 377-ма та 218-та стрілецькі дивізії. Для посилення наступу 17 серпня із рубежу сіл Гребениківка — Боромля була висунута резервна 47-ма армія. Вже 27 серпня армія зайняла східну частину Охтирського району, зокрема й село Грінченкове.
За роки Другої світової війни в бойових діях взяли участь 106 жителів села. Серед них — 47 загинуло, 50 — нагороджено орденами та медалями.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 333 особи, з яких 153 чоловіки та 180 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 328 осіб[4].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,68 % |
| російська | 1,81 % |
| білоруська | 0,91 % |
| інші | 0,60 % |
Інфраструктура
У 1950—1960-тих для потреб побудованого млину працювала електростанція, що забезпечувала струмом також і населення села та сусіднього П'яткине. Село було радіофіковане 1952 року. На початку 1970-х прокладено дороги із твердим покриттям.
У селі — чотири вулиці: Ватутіна, Вишнева, Гагаріна, Молодіжна та провулок Шкільний.
В селі діють:
- Школа I—II ст.
- Навчально-виховний комплекс, де навчаються 73 учні
- Клуб
- Районна філія бібліотеки
- Фельдшерсько-акушерський пункт
Релігія
19 вересня 2019 року релігійна громада святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії села, у день відзначення чуда архістратига Божого Михаїла в Хонах, на загальних зборах ухвалила рішення разом з храмом увійти до складу Православної Церкви України[6][7].
Відомі люди
- Кузьменко Володимир Миколайович (1956—2018) — оперний співак, народний артист України[8].
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2562)(рос. дореф.)
- ↑ Грінченкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ На Сумщині чергова громада приєдналася до Православної Церкви України. www.pomisna.info. Православна церква України. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ На Сумщині чергова громада приєдналася до Православної Церкви України. religionpravda.com.ua. Релігійна правда. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела
- Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 150—151 [Архівовано 19 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Рудаков М. І. Чупахівка чотирьохсотлітня. // — К. : Міжнародний доброчинний фонд «Українська хата», 2003. — 80 с.: іл. — ISBN 966-7025-02-0
- Сергій Яковенко. Неповторне Грінченкове.//Прапор перемоги: газета. Охтирка Сумськ.обл. 29 жовтня 2020 р., с.6
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).