YaChudo

Група Прюфера

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

2-група Прюфера із заданням ⟨gn: gn+12 = gn, g12 = e⟩, зображена як підкрупа одиничного кола на комплексній площині

У теорії груп p-групою Прюфера (або квазіциклічною p-групою) для фіксованого простого числа p називається єдина p-група в якій для будь-якого елементу існує рівно p коренів p-го степеня. Зазвичай позначається як Z(p∞). Названа на честь німецького математика Гайнца Прюфера.

Властивості

  • p-групу Прюфера можна розглядати як підгрупа U(1), що складається з комплексних коренів з одиниці степенів pn для всіх натуральних чисел n:
Z ( p ∞ ) = { exp ⁡ ( 2 π i m / p n ) ∣ m ∈ N , n ∈ N } . {\displaystyle \mathbb {Z} (p^{\infty })=\{\exp(2\pi im/p^{n})\mid m\in \mathbb {N} ,\,n\in \mathbb {N} \}.\;}
  • Еквівалентно квазіциклічну p-групу можна розглядати як підгрупу Q/Z, що складається з елементів, порядок яких є степенем p:
Z ( p ∞ ) = Z [ 1 / p ] / Z . {\displaystyle \mathbb {Z} (p^{\infty })=\mathbb {Z} [1/p]/\mathbb {Z} .}
  • Також p-група Прюфера може бути задана генеруючими елементами і співвідношеннями:
Z ( p ∞ ) = ⟨ g 1 , g 2 , g 3 , … ∣ g 1 p = 1 , g 2 p = g 1 , g 3 p = g 2 , … ⟩ . {\displaystyle \mathbb {Z} (p^{\infty })=\langle \,g_{1},g_{2},g_{3},\ldots \mid g_{1}^{p}=1,g_{2}^{p}=g_{1},g_{3}^{p}=g_{2},\dots \,\rangle .}
  • Квазіциклічна p-група є єдиною нескінченною p-групою, що є локально циклічною, тобто будь-яка скінченна підмножина її елементів породжує циклічну групу). Всі власні підгрупи квазіциклічної групи є циклічними.
  • Також можна записати
Z ( p ∞ ) = Q p / Z p {\displaystyle \mathbf {Z} (p^{\infty })=\mathbf {Q} _{p}/\mathbf {Z} _{p}}
де Qp позначає адитивну групу p-адичних чисел, а Zp — підгрупу p-адичних цілих чисел.
0 ⊂ Z / p ⊂ Z / p 2 ⊂ Z / p 3 ⊂ ⋯ ⊂ Z ( p ∞ ) . {\displaystyle 0\subset \mathbf {Z} /p\subset \mathbf {Z} /p^{2}\subset \mathbf {Z} /p^{3}\subset \cdots \subset \mathbf {Z} (p^{\infty }).}

Див. також

Література

  • Jacobson, Nathan (2009). Basic algebra. Т. 2 (вид. 2nd). Dover. ISBN 978-0-486-47187-7.
  • Pierre Antoine Grillet (2007). Abstract algebra. Springer. ISBN 978-0-387-71567-4.
  • Kaplansky, Irving (1965). Infinite Abelian Groups. University of Michigan Press.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).