Гра води
| Гра води | |
|---|---|
фр. Jeux d'eau  | |
 | |
| Композитор | Моріс Жозеф Равель |
| Створено | 1901 |
| Видано | 1902 |
| Тональність | E |
| Інструментування | фортепіано |
| Прем'єра | |
| Дата | 1902 |
 Гра води у Вікісховищі | |
«Гра води» (фр. Jeux d’eau) — твір для фортепіано Моріса Равеля. Написаний в 1901 році; присвячений Ґабріелю Форе, у якого Равель у той час навчався. Вперше виконаний публічно в 1902 році Рікардо Віньесом.
Характеристика
Композитор описував «Гру води» таким чином: «Ця п'єса, навіяна шумом води і іншими музичними звуками, чутними у фонтанах, водоспадах і струмках, побудована на двох темах, подібно сонатному алегро, хоча і не дотримується класичного тонального плану»[1] На авторському рукописі надписані цитата з Анрі де Реньє (часто включається до видання твору як епіграф): «Річковий бог, що сміється над водою, що лоскоче його» (фр. «Dieu fluvial riant de l'eau qui le chatouille…»).
У п'єсі відчутно вплив Ліста — його «Фонтанів вілли д'Есте» (в оригіналі назва подібна: «Les jeux d'eaux à la Villa d'Este»).
Музикознавець А. Альшванг «Енциклопедією піаністичної фактури сучасної музики» назвав «Гру води» [2].
П'єса написану в тональності Мі мажорі в одночастинній формі. Тривалість виконання твору істотно варіюється — від 4+1⁄2 хвилин до понад 6 хвилин.[n 1] Серед численних записів п'єси можна відзначити записи Альфреда Корто, Вальтера Гізекінга, Бенно Мойсейовича, Еміля Гілельса, Святослава Ріхтера, Ерла Вайлда, Марти Аргеріх, Паскаля Роже.
Твір побудований на двох темах, друга з яких є пентатонічною і «трактується досить вільно». Після розгорнутого розробкового розділу обидві теми повертаються, а твір завершується «стрімким каскадом» шістдесятчетвертних нот.[3] [n 2] Арбі Оренстайн звертає увагу на великі мажорні септакорди, що посідають чільне місце протягом усього твору».
Примітки
- ↑ Тривалість у вибірці записів, наведених у розділі «Записи»: 4′31″ (Казадезюс), 4′35″ (Корто), 4′40″ (Ріхтер), 4′47″ (Гізекінг), 5′10″ (Грімо), 5′14″ (Перлемютер), 5′32″ (Тібоде), 5′40″ (Февріє), 5′48″ (Роже), 6′02″ (Франсуа) та 6′03″ (Емар).
- ↑ За твердженням виробника фортепіано Bösendorfer, Равель задумував цей твір для інструмента з розширеною клавіатурою, що дозволяла брати нижчі басові ноти, ніж на стандартних моделях.[4] Оренстайн зазначає, що в одному з епізодів розробки Равель, імовірно, хотів використати низьке соль-дієз («якого, звісно, на фортепіано не існує»), оскільки наступні дві сторінки та реприза спираються на органний пункт соль-дієз.[5]
Джерела
- ↑ Notice d'œuvre Jeux d'eau. Edutheque.
- ↑ Альшванг А. Произведения Дебюсси и Равеля. — М., 1963. — С.168.
- ↑ Orenstein, p. 154
- ↑ "Compositions Intended for Bosendorfer Extended Keyboard", L. Bosendorfer Klavierfabrik, 2005. Retrieved 7 April 2022
- ↑ Orenstein, p. 153
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гра води
- Вільні ноти авторства Гра води на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).