Грач Леонід Іванович

Грач Леонід Іванович
Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим
1998 — 2002
Попередник	Гриценко Анатолій Павлович
Наступник	Дейч Борис Давидович
Народився	1 січня 1948  Бродецьке, Комсомольський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	17 жовтня 2025 (77 років)  Сімферополь[1]
Відомий як	політик, політолог, історик, правник
Країна	СРСР  Україна  Росія
Alma mater	Кубанський державний університет
Політична партія	КПРС, Комуністична партія Криму, КПУ, Комуністична партія робітників і селян і Communists of Russiad
Нагороди
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Леоні́д Іва́нович Гра́ч (1 січня 1948, с. Бродецьке, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 17 жовтня 2025) — український проросійський політик-комуніст, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим (1998—2012), народний депутат України трьох скликань (2002—2012).

Після анексії Криму змінив громадянство на російське. З 2014 — член Комуністів Росії.

Випускник Кубанського університету (1973—1979, правник) і Вищої партійної школи при ЦК КПУ (1983—1985, політолог). Доктор історичних наук: кандидатська дисертація «Партійне керівництво ідейно-теоретичним загартуванням господарських кадрів 1981-85 (на матеріалах Компартії України)» (1986); докторська дисертація «Методологічні основи ідеологічних наслідків рішень, що приймаються господарськими керівниками» (1991, Вища партійна школа).

1964—1966 — учень Житомирського ПТУ-5.

08.1966-07.1967 — столяр Житомирського педагогічного інституту.

11.1967-11.1969 — служба в армії, Севастополь.

12.1969-04.1970 — секретар комсомольської організації ДПТУ № 6, Дніпро.

05.-06.1970 — секретар комітету комсомолу ДПТУ № 6, Керч.

06.1970-04.1972 — інструктор ідеологічного відділу Керченського міськкому ЛКСМУ.

04.1972-11.1974 — секретар комсомольської організації

11.1974-03.1980 — голова профкому рибопромислового ВО «Керчрибпром».

03.1980-01.1984 — інструктор, заступник завідувача відділу — завідувач сектору, 01.1984-12.1988 — завідувач відділу пропаганди і агітації, 12.1988-10.1990 — секретар, 10.1990-04.1991 — другий секретар, 04.-05.1991 — перший секретар Кримського обкому КПУ.

05.-12.1991 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.

З 05.1992 — голова Союзу комуністів Криму.

09.1993—12.2010 — перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ.

14.05.1998-04.2002 — Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

02.2011-06.2012 — голова Ради Комуністичної партії робітників і селян

2012—2014 — член і голова Комуністичної партії робітників і селян (2012—2013), Комуністичної марксистсько-ленінської партії України (2013—2014).

Член КПРС (до 1991). Член Комуністичної партії Криму (1992—1993) і Комуністичної партії України (1997—2009). Член президії ЦК КПУ (06.1993-02.2008).

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим 3-х скликань.

Очолював розробку і прийняття проекту Конституції Автономної Республіки Крим (затверджена Верховною Радою України).

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (01.1999-07.2001).

Член Воєнно-наукового товариства (1996). Дійсний член Міжнародної кадрової академії (1999), Кримської академії наук (2000).

Військове звання — полковник.

Державний службовець 1-го рангу (08.1999)^[2].

Автор понад 100 публікацій, зокрема монографії, 7 книг.^{[джерело?]}

Володів німецькою мовою.

Помер 17 жовтня 2025 року у віці 77 років^[3].

Обраний Народний депутат України 3-го скликання 03.1998 від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: перший секретар Кримського республіканського комітету КПУ. Зняв кандидатуру.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від КПУ, № 11 в списку. На час виборів: Голова Верхової Ради Автономної Республіки Крим, член КПУ. Член фракції комуністів (з 05.2002); член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від КПУ, № 19 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (з 04.2006); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 07.2006).

Народний депутат України 6-го скликання 11.2007-12.2012 від КПУ, № 21 в списку. На час виборів: народний депутат України, член КПУ. Член фракції КПУ (11.2007-12.2010); член Комітету з питань правосуддя (з 12.2007).

За інформацією руху «Чесно» протягом 2011 року народний депутат Грач Леонід Іванович був членом Комітету з питань правосуддя. Згідно з даними протоколів засідань, упродовж 2011 року було проведено 17 засідань Комітету. Грач Леонід Іванович був присутній на 12 засіданнях Комітету, тобто на 71 % всіх засідань Комітету проведених у 2011 році.

Українець. Батько Іван Юхимович (1924—2008 або 2009^[4]) — пенсіонер; мати Євгенія Павлівна (1924—1986). Дружина: Валентина Михайлівна (1946) — педагог. Діти: дочка Тетяна (1971) — педагог; син Олексій (1978) — студент.

• Медаль «За досягнення в науці» (1999, Міжнародна кадрова академія)
• Орден «За розвиток науки та освіти» (05.2000, Міжнародна кадрова академія)
• Медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970)
• Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1988)
• Почесна грамота Президії НАН України (1999)
• «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня (03.1999)^[5]
• Нагорода «Кришталевий євроглобус» (1999, Європейський міжнародний економічний інститут)
• Заслужений юрист України (03.2000)^[6]
• Нагороди Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості «Золота фортуна»:
  • «Кришталевий ріг достатку» (1998),
  • «Кришталевий меч» (2000),
  • Орден «За трудові досягнення» IV ступеня (04.2001)
• Почесний громадянин міста Керч.

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 21 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Грач Леонід Іванович [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] — Чесно
• Грач пожаловался Путину на бандитов в Крыму
• Диспут Грача і Корчинського. «Свободі на Інтері». 5.12.2008 [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.]