YaChudo

Граф Клебша

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Граф Клебша
Вершин16
Ребер40
Радіус2
Діаметр2
Обхват4
Автоморфізм1920
Хроматичне число4[1]
Число черг3
Властивості

У теорії графів граф Клебша — один з двох взаємодоповняльних графів, що мають 16 вершин. Один з них має 40 ребер і є 5-регулярним графом, інший має 80 ребер і є 10-регулярним графом. 80-реберний варіант — це половинний граф куба 5-го порядку. 1968 року Зайдель[2] назвав його графом Клебша, зважаючи на його зв'язок із конфігурацією прямих поверхні четвертого порядку, яку відкрив 1868 року німецький математик Альфред Клебш. 40-реберний варіант — це складений граф куба 5 порядку. Він відомий також під назвою граф Грінвуда — Глізона після роботи Грінвуда і Глізона[3], в якій вони використали цей граф для обчислення числа Рамсея R(3,3,3) = 17[3][4][5].

Побудова

Складаний граф куба 5-го порядку (5-регулярний граф Клебша) можна побудувати, додавши ребра між протилежними вершинами графа 4-вимірного гіперкуба (В n-вимірному гіперкубі пара вершин протилежна, якщо найкоротша відстань між ними містить n ребер). Його можна побудувати також із графа 5-вимірного гіперкуба стягуванням кожної пари протилежних вершин.

Ще одна побудова, що дає той самий граф, полягає у створенні вершини для кожного елемента скінченного поля GF (16) і з'єднанні двох вершин ребром, якщо різниця відповідних елементів поля є кубом[6].

Половинний граф куба 5-го порядку (10-регулярний граф Клебша) — це доповнення 5-регулярного графа. Його можна також побудувати з вершин 5-вимірного гіперкуба, з'єднавши пари вершин, між якими відстань Геммінга дорівнює рівно два. Ця побудова утворює дві підмножини по 16 вершин у кожній, не пов'язаних між собою. Обидва отриманих графи ізоморфні 10-регулярному графу Клебша.

Властивості

5-регулярний граф Клебша є сильно регулярним графом 5-го степеня з параметрами ( v , k , λ , μ ) = ( 16 , 5 , 0 , 2 ) {\displaystyle (v,k,\lambda ,\mu )=(16,5,0,2)} [7]. Його доповнення, 10-регулярний граф Клебша, теж сильно регулярний[1][5].

5-регулярний граф Клебша є гамільтоновим, непланарним і не ейлеровим. Обидва графи є 5-вершинно зв'язними і 5-реберно-зв'язними. Підграф, породжений десятьма вершинами, які не є сусідами будь-якої вершини в цьому графі, ізоморфний графу Петерсена.

Ребра повного графа K16 можна розділити на три незв'язних копії 5-регулярного графа Клебша. Оскільки граф Клебша не містить трикутників, це показує, що існує триколірне розфарбування без трикутників ребер графа K16. Таким чином, число Рамсея R(3,3,3), що описує найменше число вершин у повному графі за триколірного розфарбовування без трикутників, не може бути меншим від 17. Грінвуд і Глізон використали цю побудову як частину свого доведення рівності R(3,3,3) = 17[3][8].

5-регулярний граф Клебша є графом Келлера розмірності два, і входить до сімейства графів, використовуваних для пошуку покриття евклідових просторів великої розмірності гіперкубами, що не мають спільних граней.

Алгебричні властивості

Характеристичний многочлен 5-регулярного графа Клебша — це ( x + 3 ) 5 ( x − 1 ) 10 ( x − 5 ) {\displaystyle (x+3)^{5}(x-1)^{10}(x-5)} . Отже, граф Клебша є цілим графом — його спектр складається тільки з цілих чисел[5]. Граф Клебша — єдиний граф із таким характеристичним многочленом.

5-регулярний граф Клебша є графом Келі з групою автоморфізмів порядку 1920, ізоморфною групі Коксетера D 5 {\displaystyle D_{5}} . Як у будь-якому графі Келі, група автоморфізмів діє на його вершини транзитивно, роблячи його вершинно-транзитивним. Фактично він є симетричним графом, а тому він реберно-транзитивний і дистанційно-транзитивний.

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б . Eric W. Weisstein. Clebsch Graph. From MathWorld — A Wolfram Web Resource. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 13 серпня 2009.
  2. ↑ J. J. Seidel, Strongly regular graphs with (−1,1,0) adjacency matrix having eigenvalue 3, Lin. Alg. Appl. 1 (1968) 281—298.
  3. ↑ а б в R. E. Greenwood, Andrew Gleason. Combinatorial relations and chromatic graphs // Canadian Journal of Mathematics. — 1955. — Т. 7. — С. 1—7. — DOI:10.4153/CJM-1955-001-4.
  4. ↑ A. Clebsch. Ueber die Flächen vierter Ordnung, welche eine Doppelcurve zweiten Grades besitzen // J. für Math. — 1868. — Т. 69. — С. 142—184.
  5. ↑ а б в The Clebsch Graph on Bill Cherowitzo's home page (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
  6. ↑ De Clerck, Frank (1997). Constructions and Characterizations of (Semi)partial Geometries. Summer School on Finite Geometries. с. 6. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 25 жовтня 2013.
  7. ↑ C. D. Godsil. Problems in algebraic combinatorics // Electronic Journal of Combinatorics. — 1995. — Т. 2. — С. 3. Архівовано з джерела 24 лютого 2012. Процитовано 2009-08-13.
  8. ↑ Hugo S. Sun, M. E. Cohen. An easy proof of the Greenwood–Gleason evaluation of the Ramsey number R (3,3,3) // The Fibonacci Quarterly. — 1984. — Т. 22, вип. 3. — С. 235—238. Архівовано з джерела 29 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).