Гранулометрія

Грануломе́трія, гранулометричний аналіз (від лат. granulum – зернятко і грец. μετρέω – вимірюю) — визначення відсоткового вмісту різних за величиною зерен або їхньої кількості в гірських породах, ґрунтах і штучних матеріалах.

Застосовують в геології, гірничій справі та збагаченні корисних копалин.

Методи гранулометрії розділяють на диференційні та інтегральні.

Диференційні методи гранулометрії:

• в гірничій справі — метод планіметрії,
• в геології, збагаченні корисних копалин,
• гідрометалургії — мікроскопічний, імпульсний, кондуктометричний аналіз.

Інтегральні методи гранулометрії:

• ситовий аналіз,
• гідравлічний.

Для графічного представлення даних гранулометрії застосовують гістограми, циклограми, трикутні діаграми або сумарні (кумулятивні) криві.

Визначення вмісту частинок різного розміру (розмірних фракцій) у пухких осадових породах здійснюється просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів, а також седиментацією та мікроскопічними дослідженнями. Для зцементованих порід має другорядне значення, оскільки потребує дезінтеграції і видалення/розчинення цементу, заміняється підрахунком розмірних фракцій у шліфі. Існують різні методи гранулометричного аналізу: ситові (розсіювання на ситах), відмучування у спокійній воді (метод Сабаніна, піпеточний та інші), відмучування в потоці води (метод Шене), за вимірюванням густини суспензії (аерометричний) і метод неперервного аналізу шляхом зважування на чашці ваги під водою частинок, що осідають із суспензії.

Визначення відносного (відсоткового) вмісту твердої фази бурового розчину, яка осідає або проходить через сито із певним розміром чарунок; виконують сухим або вологим методом.

• Гранулометричний склад
• Гранулометр
• Ситовий аналіз
• Седиментаційний аналіз

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Папушин Ю.Л., Смирнов В.О., Білецький В.С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. – 344 с.
• Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с. [Архівовано 13 лютого 2022 у Wayback Machine.]