Гоуєн
| Гоуєн | |
|---|---|
| Góyą́ń | |
 | |
| Народилася | 1857  |
| Померла | 1903 Форт Сілл, Оклахома |
| Національність | апачка |
| Діяльність | політична діячка |
Гоуєн (Góyą́ń; на мові мескалеро-чирікуанський апаче — «та, яка мудра») (бл. 1857—1903) — апачка XIX століття, політична діячка, відома своїм героїзмом.
Життєпис
Гоуєн народилася приблизно в 1857 році в одній із груп чирікауа-апачі, очолюваній вождем Вікторіо[1]. Ще молодою вступила в шлюб.
Помста за чоловіка
Перший чоловік Гоуєн був убитий під час набігу команчів у 1870-х. Вона пішла на героїчний вчинок, аби помститися за його смерть. Гоуєн пробралася до табору команчів; вождь команчів, який скальпував її чоловіка, спостерігав за переможним танцем біля багаття. Одягнувшись в костюм для церемонії статевого дозрівання, вона прослизнула до кола танцюристів, спокусила п'яного вождя, заманила його у відокремлене місце, де в боротьбі здолала ворога, заколовши ножем, скальпувала його й забрала настегнову пов'язку й мокасини, обшиті бісером. Укравши коня, Гоуєн повернулася до табору апачів. Вона подарувала родичам свого чоловіка скальп і одяг убитого вождя команчів як доказ своєї тріумфальної помсти. Цей вчинок став легендарним в усній історії апачів.[1][2][3]
Битва при Трес-Кастільйосі
Гоуєн була в складі групи Вікторіо в останні дні, коли вони тікали від американських та мексиканських військ уздовж американо-мексиканського кордону. 14 жовтня 1880 року група відпочивала в Трес-Кастільйосі, Мексика, коли їх оточили й атакували мексиканські солдати.[2] Вікторіо та ще 77 апачів були вбиті, а кілька потрапили в полон. Лише 17 апачів врятувались, у тому числі Гоуєн та її маленький син Кайвейкла[1]. Імовірно, її малолітня дочка була вбита під час атаки.
Подальше життя
Гоуєн удруге взяла шлюб із воїном-апачем на ім'я Кайтенне, який також зміг врятуватися під час битви при Трес-Кастільйосі[2]. Згодом Кайтенне був членом групи Нани та Джеронімо на початку 1880-х. Вони з Гоуєн втекли разом із Джеронімо із резервації Сан-Карлос у 1883 році.[4]
Під час утечі, Гоуєн врятувала життя Кайтенне, вбивши чоловіка, який чатував на нього в засідці[1]. У 1886 році Гоуєн зі своєю родиною потрапила в полон до армії США разом із іншими членами групи Джеронімо. Їх утримували як військовополонених у Форт Сілл, штат Оклахома, де вона померла в 1903 році.[3]
Примітки
- ↑ а б в г Stockel, H. Henrietta. Women of the Apache Nation: Voices of Truth. — University of Nevada Press, 1991. — 198 с. — ISBN 9780874171686.
- ↑ а б в Robinson, Sherry. Apache Voices: Their Stories of Survival as Told to Eve Ball. — University of New Mexico Press, 2003. — 288 с. — ISBN 978-0-8263-2163-3.
- ↑ а б Stockel, H. Henrietta. Chiricahua Apache Women and Children: Safekeepers of the Heritage. — Texas A&M University Press, 2019. — 136 с. — ISBN 978-1-62349-818-4
- ↑ Harden, Paul (3.07.2004). Nana's raid — Apaches in Socorro County. El Defensor Chieftain. Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 16 березня 2021.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).