Готтентоти
| Готтентоти Khoikhoi | |
|---|---|
Літній чоловік готтентот | |
| Регіон | |
| Кількість | біля 125 тис. осіб |
| Близькі до | бушмени |
| Мова | різні койсанські мови |
| Релігія | християнство (протестанти), традиційні вірування |
Готтенто́ти[1] (самоназва кой-коїн «люди людей», кхої) — койсанський народ на південному заході Африки.
Чисельність, територія проживання, поділ на групи, мови і релігія

Готтентоти живуть у південній і центральній Намібії (100 тис. осіб), Ботсвані (25 тис. осіб) і у ПАР (2 тис. осіб).
Антропологічно готтентоти належать до капоїдної раси. Нині поділяються на групи наа і метисів-рехобот (рехоботські бастери). Характерною ознакою у готтентотських жінок, як і в деяких інших південноафриканських народів (зокрема бушменів), є стеатопігія — явище відкладання жиру переважно на сідницях[2].
Розмовляють мовами і діалектами (понад 30) готтентотської (центральної) групи койсанської мовної сім'ї.
Серед готтентотів багато протестантів, хоча зберігаються також і традиційні вірування.
Етнічна історія
Готтентоти історично населяли західні терени Південної Африки, але міграціями банту були відсунуті на північ. Протягом XVII—XIX століть голландські, англійські та німецькі колонізатори винищили багато племен готтентотів, решту зігнали з їхніх земель. Колонізація зруйнувала господарство і спосіб життя готтентотів. У 1904—1907 роках спалахнуло стихійне повстання готтентотів проти завойовників, яке було жорстко придушено.
На даному історичному етапі інкорпоруються в суспільство країн, де проживають — працюють переважно в наймах на фермах європейців та в містах.

Господарство, культура і соціальна організація
Традиційне заняття — відгінне скотарство (велика рогата худоба, худоба місцевої довгорогої породи, вівці, кози). Лише у XIX—ХХ століттях стали освоювати землеробство.
Традиційне поселення — крааль.
Жили сільськими громадами (декілька самостійних родин). Форма влади — вождівство.
Примітки
- ↑ Гуттентоти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стеатопигия // Большой Энциклопедический словарь. 2000.. Архівовано з джерела 11 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018. (рос.)
Посилання
- Юрій Будяк: Дикі Люди. Літературно-Науковий Вістник. Львів. Супинського ч.17. Видавець Михайло Грушевський. Авдіокнига(галіс.)
- Ґоттентоти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
| Це незавершена стаття про Африку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).