Готланд

Готланд (ландскап) Landskap Gotland
Герб Готланду
Країна	Швеція
Регіон:	Йоталанд
Лени:	Готланд
Площа	3 184 км²

Готланд (швед. Gotland, гутн. Gutland, швед. Gotland^ⓘ) — найбільший шведський острів у Балтійському морі, на його території утворено лен Готланд. Адміністративний центр — Вісбю.

Клімат помірний, морський. Опадів понад 500 мм на рік.

Готланд названий на честь народу гутар, чий префікс gut- ~got-, ймовірно, походить від давнішої протогерманської мови зі значенням «виливати», можливо, як позначення для чоловіків, і формально повністю ідентичний народній назві готи. Суфікс — «ланд», що можна інтерпретувати як «область, королівство» або як «острів»^[1]. Давньогутгійська назва острова була Гутланд. Острів згадується в IX столітті в давньоанглійській «Подорожі Вульфстана», в XI столітті в епоху вікінгів у «Thorsätra Stone» як давальний відмінок однини «Кутланті», з рунічним шрифтом, який латинськими літерами перетворюється на «Готланді», а у «Florenslistan», спочатку з 1103 року, у латинській формі «Гутландія». Також було асимільовано з «ll», що призвело до появи форми «Гулланд»^[2].

Сучасна шведська назва Готланд з літерою «о» походить, як і багато інших назв узбережжя Швеції, від нижньонімецької мови через «а-умлаут».] До початку 1920-х років Готланд писався з двома літерами «т» як Готтланд^[3]. Згідно з переписом населення 1930 року, проведеним Шведським статистичним управлінням, зміна написання на «Готланд» була внесена рішенням уряду 12 листопада 1923 року^[4].

Розташований приблизно за 100 км від материкової Швеції. Готланд, площа якого дорівнює 2994 км²^[5], є найбільшим з островів Швеції. Поблизу Готланда лежать острови Форе (113,3 км²), Готска-Санден (36,54 км²), Лілль-Карлсен (1,39 км²), Стуре-Карлсен (2,35 км²) та інші, які входять до Готландського лену. Острів є своєрідним плато з силурійських вапняків і пісковиків; середні висоти — 30—50 м, найвища точка — Лойста-гед (83 м). Головним містом і портом є Вісбю.

Походження герба провінції сягає XIII століття. На ньому зображений баран, що тримає прапор. Баран є християнським символом Ісуса Христа (пор. агнець божий). Раніше тварина іноді була зображена у вигляді вівці, проте в 1936 р. зображення барана було закріплене офіційно.

На острові було знайдено понад 42 тис. різних археологічних артефактів, що належать до давньої історії острова. Найраніші з них датуються кам'яною добою і є залишками рибальських поселень та мисливців на тюленів. На острові існували культура ямково-гребінцевої кераміки і пізніша гібридна культура Кіукайс. Одним із поселень була печера Стора-Форвар на Стора-Карлсе, де було знайдено рештки віком 9200 років^[6].

На острові є численні залишки бронзової та залізної епох, а також періоду міграції народів. Великі могильники можна знайти, наприклад, у Трулльхалсарі та Голрумі. Численні кургани бронзової доби, які гутнською мовою називаються ройр (труба), знаходяться по всьому Готланду; найбільший — Уггард-ройр у парафії Роне.

В добу вікінгів жителі Готланда вели активну торгівлю, про що свідчать 650 виявлених на острові скарбів, що складаються з 140 тис. арабських і західноєвропейських монет і прикрас. Досить численні картинні камені. З VIII століття на Готланді існує велика кількість унікальних зображень на каменях, часто зображених вітрильниками з екіпажами, озброєними мечами та щитами. Вони зображують повсякденний світ вікінгів у багатстві образів, що спонукало дослідників назвати їх «давніми коміксами»^[7]. Скарб Шпіллінгскаттен, знайдений у 1999 році, містив 14 000 монет. Він важив загалом 67 кг і є найбільшим у світі срібним скарбом епохи вікінгів.

В епоху середньовіччя завдяки вигідному розташуванню острова готландці продовжували домінувати в балтійській торгівлі. Англійський мореплавець Вульфстан, який здійснив морську подорож до країн Північної Європи близько 880 року, згадує, що Готланд тоді належав шведам. Згідно з «Гутасаги», Готланд уклав добровільний союз зі Свеаландом, ймовірніше конунгом Еріком IV. Контроль шведських конунгів над островом, судячи з усього, був досить слабким. Готландські купці мали свій гостинний двір у Новгороді під назвою «Гутаград» і один у Лондоні, а в 1161 році уклали договір із саксонським герцогом Генріхом Левом щодо режиму торгівлі на Готланді та в Гольштейні. Серед іншого, готландці мали фактичну монополію на торгівлю хутром сірої білки (зимове хутро білки), яке було дуже популярним серед монарших будинків по всій Європі, та деяким іншим крамом з Новгороду, включаючи бджолиний віск. Величезне багатство торгових готландців свідчить велика кількість золотих та срібних скарбів (їх було знайдено понад 700), які досі викопують із землі Готланду – більше, ніж у будь-якій іншій частині світу. Ще однією ознакою багатства готландців є 95 кам'яних церков (з вікаріями та часто замками), які будували та поступово розширювали з 12 століття і протягом 200 років. 92 церкви досі використовуються. З X ст. починається християнізація готландців. Близько 1130 року Готланд став частиною Лінчепінзької єпархії^[8].

Вісбю почав формуватися як місто та торговий центр. Однак найдавніша письмова згадка про місто датується лише бл. 1225 роком у «Хроніці Генріха Латвійського»^[9], де «Вісбю» згадується як порт для німецьких прочан. Спочатку місто було суто готландським, але з часом воно стало місцем збору «багатьох народів», як зазначено у преамбулі до міського права Вісбю. Німці були найчисленнішими, і Вісбю став членом Ганзейського союзу.

У 1285 році шведський король Магнус III зустрівся з представниками 23 ганзейських міст у замку Кальмар. Було досягнуто угоди про те, що Готланд належатиме Швеції. У 1288 році на острові стався конфлікт між купцями Вісбю, частина з яких була німцями, і жителями інших місцевостей Готланда. У цій війні містяни здобули перемогу, і місто відтоді стало вести незалежнішу зовнішню і торговельну політику. Тоді ж навколо Вісбю була зведена стіна. Однак оскільки мирні умови були продиктовані шведським королем Магнусом Ладулосом, то одночасно Готланд, погодившись на них, визнавав королівський вплив на внутрішні справи острова. 1308 році Готланд отримав данський король Ерік VI за підтримку король Біргера I. У 1313 році останній здійснив військовий похід на Готланд, але зазнав поразки від готландців у битві при Реклінгебаке.

Протягом 14 століття розквіт торгівлі на Готланді почав спадати. Любек ставав дедалі важливішим торговим портом, і торгова монополія готландців на сході була порушена. Близько 1350 року острів постраждав внаслідок епідемії чуми (Чорна смерть).

У 1361 році на Готланді висадилася армія данського короля Вальдемара Аттердага. Місцеві селяни спробували чинити данцям опір, однак зазнали великої поразки біля стін Вісбю, де було вбито близько 2 000 осіб. Містяни не надали селянам жодної допомоги. В обмін на обіцянку Вальдемара зберегти старі привілеї Вісбю вони відкрили міські ворота. Під час боїв з данцями загинуло близько половини дорослого чоловічого населення сільських районів острова. У підсумку Готланд остаточно втратив своє значення як самостійна сила на Балтійському морі, однак Вісбю ще протягом декількох десятиліть зберігав свою торгівлю.

З цього часу Готланд став досить часто переходити з рук в руки. 1394 року острів захопили віталійські брати, перетворивши його в центр піратства на Балтиці. Через чотири роки він перейшов під владу Тевтонського ордена, який, своєю чергою, у 1408 році острів продав за 9 тис. ноблів данській королеві Маргрете. Коли в 1436 році зі Швеції був вигнаний король Ерік Померанський, він осів на Готланді, відбудувавши там замок Вісборг.

У XV столітті Готланд продовжував бути яблуком розбрату між данськими королями і шведськими регентами. Ленсмани, які володіли островом, час від часу ставали практично незалежними. 1525 року флот і загон з Любеку завдав шкоди Готланду, сплюндрувавши та спаливши значну частину Вісбю. І хоча острів тривалий час був данським, у церковному відношенні він до 1530-х років входив до складу Лінчепінгської єпархії. Швеція визнала Готланд за Данією лише в 1570 році, після чого, в 1572 році, він став однією з данських єпархій.

Аж до 1645 Готланд управлявся королем і королівською канцелярією через ленсманів і фогдів. У 1620-х роках на острові була заснована Готландська купецька компанія, торговельні інтереси якої здебільшого охоплювали міста на берегах Зунда. Беззаконня, що чинилось компанією, призвело до виникнення на острові бунтівних настроїв, у зв'язку з чим Кристіан IV скасував її.

За Бремсебруським миром, укладеним в 1645 році, Готланд відійшов до Швеції, однак під час Дансько-шведської війни 1675—1679 рр. данці протягом трьох років утримували острів за собою. З 1679 року Готланд постійно належить Швеції, за винятком декількох тижнів під час Російсько-шведської війни 1808—1809 рр., коли він був окупований російськими військами і оголошений російською провінцією.

• Список островів Швеції
• Картинні камені
• 10106 Лерграв — астероїд, названий ім'ям одного з раукарів Готланда.

• Ґотланд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

• Welcome to Gotland!
• Gotland. So much more
• Welcome to The East of Gotland — Oestergarnslandet
• Gotland. So much more (швед. мовою)
• Interlingua [Архівовано 15 березня 2007 у Wayback Machine.]

57°30′ пн. ш. 18°33′ сх. д. / 57.5° пн. ш. 18.55° сх. д.