YaChudo

Горст Штермер

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Горст Людвіг Штермер
Horst Ludwig Störmer
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився6 квітня 1949 (77 років)
Франкфурт-на-Майні
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materШтутгартський університет
Франкфуртський університет
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика
ЗакладКолумбійський університет
Bell Laboratories
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Нобелівська премія з фізики

премія Олівера Баклі (1984)

Klung Wilhelmy Science Awardd (1985)

член Американського фізичного товариства

Benjamin Franklin Medal in Physicsd (1998)

honorary member of the Physics Association (Frankfurt am Main, Germany)d (2004)

Горст Людвіг Штермер (нім. Horst Ludwig Störmer; нар. 6 квітня 1949, Франкфурт-на-Майні) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1998 році (спільно з Робертом Лафліном і Денієлом Цуї) «за відкриття нової форми квантової рідини зі збудженнями, що мають дробовий електричний заряд».

Біографія

Штермер народився у Франкфурті-на-Майні й виріс у сусідньому місті Сперндлінгені(Sprendlingen). Він вивчав фізику в університеті імені Й. В. Гете у Франкфурті-на-Майні, здобувши право на його диплом у лабораторії професора Вернера Мартіенсена. Працював під керівництвом професора Екхардт Хеніг разом із майбутнім лауреатом Нобелівської премії Ґердом Бінніґом.[1]

Штермер переїхав до Франції, щоб провести роботу над дисертацією в Греноблі, працюючи у лабораторії високомагнітного поля, яка була запущена спільно між французьким CNRS і німецьким Інститутом Макса Планка з дослідження твердих тіл. Науковим консультантом Штермера був професор Ханс-Йоахім Квіссер, і він був нагороджений докторським ступенем в Університеті Штутгарта в 1977 році за дисертацію з дослідження електронних дірок крапель, перебувають в сильних магнітних полях. Він також зустрів свою дружину, Домінік Парчет, під час роботи в Греноблі.[1]

Після здобуття докторського ступеня Штермер переїхав до США, щоб працювати на Bell Labs, де він проводив дослідження, що привели до його Нобелівської премії. [ 3 ] Після роботи в Bell Labs протягом 20 років, він став II Рабі професором фізики та прикладної фізики в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, і в даний час почесний професор.[2]

Штермер є натуралізованим громадянином США.[3]

Посилання

Примітки

  1. ↑ а б Nobel autobiography. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 26 травня 2014.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 26 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 26 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)



    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).