YaChudo

Горст Фурман

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Горст Фурман
нім. Horst Fuhrmann Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 червня 1926[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключборк, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 вересня 2011[1][2][…] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Герршинг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмедієвіст, педагог, викладач університету, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладТюбінгенський університет і Регенсбурзький університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСаксонська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Національна академія дей-Лінчей[4], Баварська академія витончених мистецтв, Академія надписів та красного письменства і Американська академія медієвістики[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Баварський орден «За заслуги» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

почесний доктор Торонтського університетуd

Honorary doctor of the University of Bolognad

honorary doctorate from Columbia Universityd

почесний доктор Тюбінгенського університетуd

Corresponding Fellow of the Medieval Academy of Americad (1985)


CMNS: Горст Фурман у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Горст Фурман ( 22 червня 1926, Кройцбурґ — 9 вересня 2011, Гершинґ-ам-Аммерзее) — німецький історик.

Життєпис

Після служби в армії Горст Фурман вивчав у Кільському університеті право та класичну філологію. У 1952 році захистився на тему середньовічного патрірхату. У 1954—1957 досліджував німецькі історичні джерела в Римі, а в 1960 зробив у Кілі докторат про дійсні і фальсифіковані історичні джерела.

У 1962 році він почав викладати історію в Тюбінґенському університеті і працював там дев'ять років. З 1971 до 1994 року він був президентом Monumenta Germaniae Historica та професором історії Реґенсбурзького університету[6], у 1974 році став дійсним членом Баварської академії наук і був її президентом з 1992 до 1997 року. У період з 1984 до 1997 року був куратором Historisches Kolleg .

Фурмана-науковця цікавили канонічне право та історія церкви. Уже в дипломній роботі він писав про підробку середньовічних документів і розвивав свої дослідження (Constitutum Constantini, Decretum Gratiani). Він керував багатьма дисертаціями на цю тему, і з його ініціативи було організовано тематичний конгрес (Fälschungen im Mittelalter. Internationaler Kongreß der Monumenta Germaniae Historica, Мюнхен, 16–19 вересня 1986 р.). У наступні роки він також займався соціальними аспектами 9–12 століття[7].

Окремі праці

  • Studien zur Geschichte mittelalterlicher Patriarchate. v: Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung. 39 (1953), S. 112–176; 40 (1954), S. 1–84; 41 (1955), S. 95–183.
  • Einfluß und Verbreitung der Pseudoisidorischen Fälschungen. Von ihrem Auftreten bis in die neuere Zeit. 3 svazky. Hiersemann, Stuttgart 1972–1974, ISBN 3-7772-7204-3. (Spisy MGH, svazek 24.1–24.3)
  • Deutsche Geschichte im hohen Mittelalter. Von der Mitte des 11. bis zum Ende des 12. Jahrhunderts. 3. durchgesehene und bibliographisch ergänzte Auflage. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1993, ISBN 3-525-33589-X. (Deutsche Geschichte, svazek 2) (digitalizovaná verze)
  • Von Petrus zu Johannes Paul II. Das Papsttum: Gestalt und Gestalten. Beck, Mnichov 1980, ISBN 3-406-06023-4. (nové vydání: Die Päpste. Von Petrus zu Benedikt XVI., Beck, Mnichov 2005, ISBN 3-406-52863-5)
  • Papst Urban II. und der Stand der Regularkanoniker. Bayerische Akademie der Wissenschaften, München 1984, ISBN 3-7696-1529-8. (Sitzungsberichte der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Philologisch-historische Klasse, 1984.2)
  • Einladung ins Mittelalter. Beck, Mnichov 1987, ISBN 3-406-32052-X.
  • Pour le mérite. Über die Sichtbarmachung von Verdiensten: eine historische Besinnung. Thorbecke, Sigmaringen 1992, ISBN 3-7995-4159-4.
  • Überall ist Mittelalter. Von der Gegenwart einer vergangenen Zeit. Beck, Mnichov 1996, ISBN 3-406-40518-5.
  • Sind eben alles Menschen gewesen. Gelehrtenleben im 19. und 20. Jahrhundert, dargestellt am Beispiel der Monumenta Germaniae Historica und ihrer Mitarbeiter. Beck, Mnichov 1996, ISBN 3-406-40280-1.
  • Ignaz von Döllinger. Ein exkommunizierter Theologe als Akademiepräsident und Historiker. Hinzel, Stuttgart/Leipzig 1999, ISBN 3-7776-0996-X. (Sitzungsberichte der Sächsischen Akademie der Wissenschaften zu Leipzig, Philologisch-Historische Klasse, svazek 137, sešit 1).
  • Menschen und Meriten. Eine persönliche Portraitgalerie. Beck, Mnichov 2001, ISBN 3-406-47221-4.

Посилання

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118997904 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
  5. ↑ https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
  6. ↑ Walter Habel: Wer ist wer? Das deutsche who's who. XLVI., 2007/08, Lübeck 2007, S. 371.
  7. ↑ „Irrtümer aufhellen, Andersdenken trainieren“ – Zum Tod des Mediävisten Horst Fuhrmann. [Архівовано 2012-01-13 у Wayback Machine.] v: Akademie Aktuell der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, číslo 4-2011, S. 52–53.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).