Горохівський район

Горохівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Волинська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Волинська область
Код КОАТУУ:	0720800000
Утворений:	20 січня 1940 року
Ліквідований:	19 липня 2020 року[1]
Населення:	▼ 50761 (на 1.1.2019)
Площа:	1122 км²
Густота:	45,2 осіб/км²
Тел. код:	+380-3379
Поштові індекси:	45700—45781
Населені пункти та ради
Районний центр:	Горохів
Міські ради:	2
Селищні ради:	2
Сільські ради:	36
Міста:	2
Смт:	2
Села:	90
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Горохівська РДА
Адреса:	45700 Волинська обл., Горохівський район, м. Горохів, вул. Шевченка, 17, 2-15-02
Мапа
Горохівський район у Вікісховищі

Горохівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Україні, на півдні Волинської області. Адміністративний центр — місто Горохів. Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»^[2], територія була приєднана до Луцького району^[3].

Район розташований на півдні Волині. Межує з Іваничівським, Локачинським і Луцьким районами, Львівською і Рівненською областями.

Його площа становить 1,1 тис.  км² (5,4 % території Волинської області), сільськогосподарські угіддя — 86,4 тис. га, в тому числі ріллі 74,4 тис. га, площа водного плеса становить 2,0 тис. га, з них ставки −1,5 тис. га. Ліси займають 11,6 тис. га.

Характерною особливістю Горохівського району є те, що через його територію проходить Головний європейський вододіл, який ділить басейни рік Балтійського і Чорного морів. Цей вододіл входить у межі району з Львівщини і простягається звивистою лінією на села Печихвости та Рачин.

На півдні району є поклади торфу, який видобувають у селі Ржищеві Бужанівської сільської ради. Запаси торфу є також у долині річки Липа, поблизу селища Мар'янівки. Великими горбами залягає крейда і мергель, є цінні глини, будівельні піски.

На території Горохівського району є ліси, поля, озера, а також такі річки: Безіменка, Біла, Вигода, Гнила Липа, Луга, Млинівка, Стрипа, Судилівка, Стир, Полонка, Небіжка. Через Горохівщину протікає найбільша на Волині річка Стир (протяжність в межах району 20 км). Липа — друга за величиною річка (протяжність — 43 км), її ліва притока — річка Безіменка (21 км). На південному заході району протікає річка Луга.

Серед дерев переважають дуб, граб, сосна, береза.

• Гідрологічні заказники:

Гнила Липа.

• Загальнозоологічні заказники:

Бужанівська Дача.

• Ландшафтні заказники:

Луга-Рачинська.

• Орнітологічні заказники:

Холонів.

• Ботанічні пам'ятки природи:

Бук-Велетень, Бук-Патріарх, Ділянка лісу.

• Заповідні урочища:

Красна Гора, Холонів.

• Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Берестечківський, Горохівський, Сидоруків.

Район поділяється на 2 міських, 2 селищних і 36 сільських рад, що об'єднують 94 населених пункти. Адміністративний центр — місто Горохів^[4].

Бодячівську, Залижнянську, Княжівську, Фусівську, Шпиколосівську сільські ради 1961 р. було передано до складу Сокальського району Львівської області.

На території району є чотири будівельні організації різних форм власності. Найпотужніша будівельна організація — ТзОВ «Горохівагробуд». Побутовим обслуговуванням населення займається 90 підприємців та 25 підприємств. У районі функціонує 325 закладів торгівлі, з них 226 магазинів та 46 закладів громадського харчування.

На селі, окрім 26 сільськогосподарських підприємств, діють 102 селянські (фермерські) господарства. Спеціалізація сільського господарства в рослинництві — виробництво зерна, цукрових буряків, у тваринництві — молока та м'яса.

Територією району проходять такі автошляхи: Н17, Т 0302 та Т 1802.

У районі є три залізничні станції: Горохів, Звиняче та Сенкевичівка. Також низка зупинних пунктів: 98 км, Брани, Венгрівка, Галичини, Дубова Корчма, Застав'я та Ниви-Губинські.

Чисельність населення — 56,0 тис. осіб, у тому числі: міського населення − 15 109 осіб (26,84 %); сільського — 41179 осіб (73,16 %).

В районі є два міста — Горохів і Берестечко, два селища міського типу — Мар'янівка і Сенкевичівка, 89 сіл.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[5]

Освітні заклади Горохівського району — це 68 загальноосвітніх шкіл. Медична мережа району нараховує 84 лікувальні заклади. У містах, селищах, селах району діє 50 клубних закладів, 44 бібліотеки, три народні музеї, три дитячі музичні школи. Три парки озеленюють та прикрашають міста Горохів, Берестечко і Мар'янівка.

Район газифікований. Із 93 населених пунктів району у 67 є природний газ.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Горохівського району було створено 88 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,29 % (проголосували 32 105 із 40 490 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,07 % (16 074 виборців); Юлія Тимошенко — 21,29 % (6 836 виборців), Олег Ляшко — 16,29 % (5 231 виборців), Анатолій Гриценко — 4,17 % (1 338 виборців), Олег Тягнибок — 2,24 % (720 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,53 %.^[6]

• Перелік пам'яток історії Горохівського району
• Перелік пам'яток археології Горохівського району
• Пам'ятки архітектури Горохівського району
• Перелік пам'яток монументального мистецтва Горохівського району

• Сайт Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Горохівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.165-211