YaChudo

Горохолина

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Горохолина
Церква Святого Архангела Михаїла
Церква Святого Архангела Михаїла
Церква Святого Архангела Михаїла
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030050036140 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 1404 (622 роки)[⇨]
Населення ▼ 1917 (01.01.2025)
Площа 20 км²
Густота населення 120,7 осіб/км²
Поштовий індекс 77760
Телефонний код +380 3471
День села 23 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°45′47″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 24.57833° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		348[1] м
Водойми р. Горохолина
Місцева влада
Адреса ради 77760, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Горохолина, вул. Українська, 313а
Вебсторінка Богородчанська селищна рада
Староста Гедзик Надія Петрівна[2]
Карта
Горохолина. Карта розташування: Україна
Горохолина
Горохолина
Горохолина. Карта розташування: Івано-Франківська область
Горохолина
Горохолина
Мапа
Мапа

CMNS: Горохолина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Не плутати з Горохолиною — річкою яка протікає селом.

Горохо́лина — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. Населення становить 1917 осіб[3].

Географічні відомості

Усім селом протікає річка Горохолина. Поблизу села височіє гора Горохолинська.

Село розташоване на висоті 348 метрів над рівнем моря.

Історія

Горохолина на мапі 1779—1783 рр. Фрідріха фон Міґа (пол. Horocholina).

Перша згадка про село датується 1404 роком[3][4].

На південній окраїні Горохолини у 1980-х роках виявлено давньоруське городище «Горохолино I» (ХІІ–ХІІІ ст.)[5][6]. Це свідчить, що в перших століттях нашої ери тут жили слов'янські племена білих хорватів[3].

У 1648—1654 роках жителі села перебували у загонах Семена Височана[7].

Під час Другої світової війни у селі спалено 60 житлових будинків[7].

Походження назви

Назва виникла в результаті трансонімізації однозвучного гідроніма найменування річки Горохолина, на берегах якої розкинулося село. В основі гідроніма лежить, очевидно, діалектичний апелятив горохолина, гороховина, горохлина — «бадилля гороху», «солома гороху, rороховиння», що генетично споріднене з праслов'янської *gorxъ < *gorsъ,(лит.) garšas «яглиця». Назва річки вказує на те, що вона протікає територією, на якій колись проростав горох. В. О. Яцій виводить цей гідронім від особової назви *Г(Х)орохола + посесивний суфікс -ин(а), що сумнівно, зважаючи на відсутність фіксацій такого антропоніма[8][9][4].

Діяльність УПА

За даними облуправління МГБ, у 1949 році в Богородчанському районі підпілля ОУН було найактивнішим у селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка[10].

12 лютого 1946 року курінь УПА «Смертоносці» зі складу ТВ-22 «Чорний ліс» зіткнувся з НКВС на дорозі Горохолина-Грабовець. У результаті було вбито 7 бійців НКВС та ще 8 поранено[11].

Німецька громада

У Горохолині проживала значна німецька громада[12][⇨].

До Другої світової війни у Горохолині громада мала свою школу, два храми та налічувала 250 людей. Коли німецькі сім'ї депортували із краю до Німеччини, громада перестала існувати[13].

Населення

У «Словнику географії Королівства Польського» (1882) зазначено, що у селі проживало 2709 осіб, з них 120 римо-католиків та 2476 греко-католицьких парафіян[14].

За даними 1939 року, населення села становило 4250 осіб, серед яких: 3830 українців, 10 поляків, 100 латинників, 60 євреїв та 250 німців[15].

За даними «Історії міст і сіл УРСР» (1962), населення села становило 2298 осіб[7].

У 2024 населення села становило 1956 осіб[16].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року[17]
Мова Кількість Відсоток
українська 2403 99.67 %
російська 11 0.33 %
Усього 2411 100 %

Народились

Світлини

  • Стела при в'їзді у село
    Стела при в'їзді у село
  • Церква Воскресіння Христового
    Церква Воскресіння Христового
  • Братська могила вояків УПА
    Братська могила вояків УПА
  • Символічна могила воякам УСС
    Символічна могила воякам УСС
  • Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни
    Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни
  • Пам'ятний знак на згадку про депортацію 65 німецьких родин
    Пам'ятний знак на згадку про депортацію 65 німецьких родин
  • Руїни старої церкви
    Руїни старої церкви
  • Гора Горохолинська, яка височіє поблизу села
    Гора Горохолинська, яка височіє поблизу села
  • Сільська вулиця в зруйнованому селі під час Першої світової війни (1915).
    Сільська вулиця в зруйнованому селі під час Першої світової війни (1915).
  • Битва під Горохолиною. Улани Вавсовича (26 жовтня 1914).
    Битва під Горохолиною. Улани Вавсовича (26 жовтня 1914).

Примітки

  1. ↑ weather.in.ua
  2. ↑ Богородчанська селищна рада: склад виконавчого комітету. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  3. ↑ а б в Богородчанська селищна рада: про громаду. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  4. ↑ а б Бучко Д. (1990). Походження назв населених пунктів Покуття (PDF). Львів: «Світ». с. 65. Процитовано 30 серпня 2025.
  5. ↑ Археологія та стародавня історія Богородчанського району. www.zamky.com.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  6. ↑ mcsc.gov.ua
  7. ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. 1962. Процитовано 30 серпня 2025.
  8. ↑ Габорак М. М. (2014). Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 82. Процитовано 30 серпня 2025.
  9. ↑ Габорак М. М. (2013). Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій: етимологічний словник‑довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 178. Процитовано 30 серпня 2025.
  10. ↑ Реабілітовано історією: Івано-Франківська область (PDF) (вид. Книга перша). Івано-Франківськ: Місто НВ. 2004. с. 42.
  11. ↑ ЦДАГО України, ф.1, оп.2З, спр.2960, арк.79-88
  12. ↑ І. Василик (17 лютого 2020). Богородчанщина міжвоєнна: нове життя старих світлин Генрика Поддембського: фоторепортаж. pravda.if.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  13. ↑ Акція художника Юрія Боринця з Калуша зібрала гостей у храмі німецьких колоністів в Горохолині. vikna.if.ua. 2023–08–4. Процитовано 30 серпня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  14. ↑ Horocholina, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 131. (пол.)
  15. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 84. — ISBN 3-447-02376-7.
  16. ↑ (АРХІВ) Богородчанська селищна рада: про громаду. bogo-rada.gov.ua (web.archive.org). Архів оригіналу за 4 грудня 2024. Процитовано 30 серпня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  17. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Див. також

Джерела та література

  • Горохолина: прикарпатське село на Богородчанщині: іст. нариси, спогади, публіц. / І. Аліман, М. Возняк, В. Бабій та ін. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2004 — 59 с.
  • Богородчанський край: З минулого в сучасність — Івано-Франківськ: Любов Сливка, Роман Сливка та Йосип Гілецький, 2009.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).