Горно

Го́рно^[1], рідко горн^[2] — проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів.

Горном також називається піч для випалювання керамічних виробів, а також частина шахтної печі (доменної, вагранки), над якою згоряє паливо і плавиться метал^[1]. Характерна ознака горен — спідвідношення висоти до ширини менше 1.

Основна сфера використання — ковальська справа. У промисловості горно не знайшло широкого використання через низький ККД.

Слова «горно», «горн» пов'язані з «горіти»: праслов. *g^ъr̥nъ походить від п.-і.-є. *g^u̯hr̥- («горіти», «жар»), і споріднене з лат. fornus («горно»). Слово «гончар» (раніша форма горнчарь) є похідним від «горно», звідси також і «горщик», «горнець», «горня»^[3].

Відомий американський етнограф Г. Морган стверджував: «Коли варвар, просуваючись крок за кроком вперед, відкрив самородні метали, почав плавити їх у тиглі й відливати в форми; коли він сплавив самородну мідь з оловом і створив бронзу й, урешті, коли ще більшим напруженням думки він винайшов горно і видобув із руди залізо — дев'ять десятих боротьби за цивілізацію було виграно».

Промислове горно являє собою металевий кожух, викладений зсередини вогнетривкою цеглою. У бічних стінках є фурми для подачі повітря в зону горіння, яке може здійснюватися як компресорами, так і вручну, за допомогою міхів.

За конструкцією горна бувають:

• Відкритого типу — верхня частина горна повністю відкрита
• Закритого типу — верх горна закрито

За місцем установки:

• Стаціонарне горно
• Переносне ковальське горно

Газоподібні продукти згорання палива видаляються через відкритий верх або через витяжну трубу.

• Сиродутне горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом.
• Каталонське горно — піч для отримання заліза з руди сиродутним способом, що вперше з'явилися у Каталонії.
• Кричне горно — піч для переробки чавуну на ковке залізо.
• Горно тигельне — піч для тигельної плавки металів.

Ковальське горно — горно для нагріву металу в ковальстві.

Гончарське горно — піч для випалювання гончарних виробів.

Трипільське горно — найдавніша піч на європейському континенті, збудована та використовувана для отримання мальованого посуду трипільської культури близько IV тисячоліття до Р. Х.^[4].

• 
  Гончарне горно Опішня
• 
  Гончарне горно Опішня

• Кузнечный горн [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]

• Горнєць // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 251.