Гореничі

село Гореничі
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський
Тер. громада	Білогородська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA32080010040086332
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	6042
Площа	3,06 км²
Густота населення	832,57 осіб/км²
Поштовий індекс	08114
Телефонний код	+380 4598
Географічні дані
Географічні координати	50°25′17″ пн. ш. 30°12′41″ сх. д. / 50.42139° пн. ш. 30.21139° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	132 м
Водойми	Ірпінь та декілька озер
Місцева влада
Адреса ради	08114, Київська обл., Бучанський р-н, с.Гореничі, вул. Соборна, 204
Сільський голова	Овсієнко Антон Михайлович
Карта
Гореничі
Гореничі
Мапа
Гореничі у Вікісховищі

Горе́ничі — велике село в Білогородській сільській громаді, у Бучанському районі Київської області Україна. Населення налічує 6042 особи.

Сільський голова - Антон Овсієнко.

День села Гореничі — 8 вересня.

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року Гореничі увійшли до складу Білогородської сільської територіальної громади Бучанського району. Органом місцевого самоврядування, що здійснює управління територією, є Білогородська сільська рада на чолі з головою громади Антоном Овсієнком. У самому селі забезпечується розвиток соціальної інфраструктури, модернізація комунальних мереж та благоустрій у межах єдиної стратегії розвитку всієї територіальної громади.

Багато легенд і переказів існує стосовно походження назви села. Назва завдячує своїй гористій місцевості, так вважав дослідник населених пунктів київщини Лаврентій Похилевич. За однією з легенд Гореничі отримали своє ім'я від дочки Володимира Гореніки. Для цієї дівчини князь нібито збудував терем. Інша говорить про те, що князь Володимир Красне Сонечко не відзначався святістю і на пагорбах річки Ірпінь тримав осторонь людського ока своїх наложниць. Там вони знаходились до самої смерті. «Горемики» — так прозвали місцеві смерди княжих наложниць. Це слово закріпилося за цією місцевістю, де згодом і виникло село. Також є версія про походження назви села від вислову "горе в ночі".

1866 року у селі коштом самих парафіян було споруджено дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, до якої були приписані також села Гнатівка та Петрушки. Церква була зруйнована у радянський час. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Гореничі (приписні с.* Петрушки, Гнатівка, хут. Ясногородський (1838)) Білогородської волості Київського пов. і губ. зберігаються в ЦДІАК України.^[1]

У 1920 році за ініціативою бідного селянина Василя Федоровича Гордієнка в Гореничах було створено комітет незаможних селян. Перший голова комнезаму — Іван Максимови Гладченко, перші комуністи на селі — О. У. Гайдай, І. П. Дехтярьов, перші комсомольці — Петро Грінко, Григорій Плаван, Марія Шматок, Валентина Кравченко, Надія Дехтярьова. Згодом селяни у 1929 році об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. 9 Січня, її очолив Платон Григорович Стеценко. У цьому ж році створено партійну організацію, секретарем якої став І. П. Дехтярьов. У колгоспі з'явився перший колективний сад, перша ферма великої рогатої худоби, дві конюшні, перший трактор, за кермо якого сів С. М. Нога.

597 гореничан взяли участь у німецько-радянській війні. 130 із них загинули. За мужність, виявлену на фронтах, 506 жителів села нагороджено орденами і медалями СРСР. Пам'ять про загиблих односельчан відображена на меморіалі в центрі села та в назвах вулиць.

У центрі села школа, побудована у 1963 році.

Дитячий садок «Сонечко» відвідує щорічно понад 120 дітей.

Будинок культури — культурний центр села, у ньому діють хор, хореографічні колективи, образотворча студія та духовний оркестр.

У 1978 році в селі була побудована медична амбулаторія, яка обслуговує мешканців сіл: Луки, Гнатівки, Стоянки. До послуг відвідувачів такі кабінети, як фізіотерапевтичний, акушерський, стоматологічний, процедурний, діє лабораторія.

У 2005 було створено футбольну команду «Ірпінь». У 2007 році вона завоювала кубок Київської області.

За результатами дострокових виборів 26 жовтня 2014 р. сільським головою було обрано Ревчука Василя Ростиславовича. На чергових виборах 2015 року громада обрала головою Ратошнюка Сергія Віталійовича, який є поплічником та продовжувачем справи Ревчука.

У жовтні 2020 року в межах адміністративно-територіальної реформи в Україні Гореницька сільська рада була ліквідована, а село Гореничі разом із підпорядкованими йому населеними пунктами (Гнатівка, Лука, Стоянка) увійшло до складу Білогородської сільської територіальної громади Бучанського району. Органом місцевого самоврядування є Білогородська сільська рада на чолі з Антоном Овсієнком. Новий етап розвитку села пов'язаний із централізацією бюджету громади та реалізацією спільних інфраструктурних проєктів.

Завдяки вигідному географічному розташуванню поблизу автотраси М06 (Київ — Чоп) та близькості до столиці, Гореничі розвиваються як потужний логістичний та житловий супутник Києва. На території села діють підприємства роздрібної торгівлі, об'єкти побутового обслуговування, а також розвинена мережа приватного підприємництва.

У межах модернізації інфраструктури в селі проводиться планова реконструкція та капітальний ремонт дорожнього покриття, оновлення вуличного освітлення із впровадженням енергоощадних технологій, а також оптимізація комунальних мереж. Значна увага приділяється благоустрою громадських просторів та покращенню екологічного стану місцевих водойм і паркових зон.

Освітній сектор села представлений Гореницьким ліцеєм Білогородської сільської ради, який забезпечує базову та повну загальну середню освіту, а також закладами дошкільної освіти. За кошти місцевого бюджету та за підтримки громади в закладах освіти постійно покращується матеріально-технічна база, створюються сучасні безпечні укриття та облаштовуються спортивні майданчики.

Медичну допомогу населенню надає місцева амбулаторія загальної практики — сімейної медицини. Питання безпеки та правопорядку в селі координуються в межах загальногромадських програм (зокрема, розвитку системи відеоспостереження та співпраці з правоохоронними органами Бучанського району).

У Гореничах народилися:

• Горлова Світлана Іванівна (1935) — диктор Українського радіо. Заслужена артистка УРСР.
• Колумбет Леонід Федорович (1937—1983) — один з найкращих велогонщиків СРСР 1960-х років, Чемпіон світу 1963 року, бронзовий чемпіон Олімпійських ігор 1960 року, п'ятиразовий чемпіон СРСР.
• Колумбет Микола Федорович (1933—2012) — український велогонщик радянських часів, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)