Гордієнко Яків Якович
| Гордієнко Яків Якович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Ім'я при народженні | Гордієнко Яків Якович | ||||
| Народження | 16 квітня 1925 СРСР, місто Одеса | ||||
| Смерть | 30 липня 1942 (17 років) СРСР, Одеса | ||||
| Поховання | Парк імені Тараса Шевченка (Одеса)  | ||||
| Країна | СРСР | ||||
| Член | Радянські партизани і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді | ||||
| Командування | Ватажок групи партизанів | ||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Яша Гордієнко (Гордієнко Яків Якович; 16 квітня 1925, Одеса — 30 липня 1942, Одеса) — комсомолець-розвідник, ватажок групи у чекістському загоні В. М. Молодцова-Бадаєва в Одесі.
Біографія
Яків Гордієнко народився 16 квітня 1925 року в родині колишнього моряка броненосця «Синоп» Якова Кондратовича та домогосподарки Матрьони Демидівни. Він був середульший із трьох дітей. У 1940 році Яків закінчив 8 класів трудової школи та вступив до Спеціальної школи ВМС[1].
Увійшов у загін чекіста В. О. Молодцова-Бадаєва, що формувався з метою подальшого здійснення діверсійних операцій на території Одеси та області. Спочатку був зв'язківцем так званого «летючого загону», який мав конспіративну квартиру в Одесі. Потім очолив сам загін.
Яків Гордієнко зробив чимало для того, щоб нашкодити румунським окупантам на користь чекістів. Зусиллями його групи добувалися цінні відомості для комуністичного підпілля Одеси, а також для головного командування в Москві. Яків Гордієнко брав участь у численних операціях проти румун на користь комуністів. В одному загоні із Яковом боротьбу з румунськими окупантами, на користь московських окупантів, вели його старший брат Олексій, а також молодша сестра Ніна.
У лютому 1942 року на конспіративній квартирі по вул. Ніжинській, 75. Якова Гордієнка, В. О. Молодцова-Бадаєва та декількох московських шпигунів заарештували через зраду А. Б. Федоровича (псевдо «Бойко»). Їх доставили у в'язницю Сигуранци (румунська поліція). Протягом лютого — травня комуністично налаштованого Якова водили на допити.
У травні 1942 року Якова перевели до в'язниці на Люстдорфський шлях. У липні Якову Гордієнку виголосили смертний вирок. Коли Якова вели на розстріл, конвоїр вбив його лопатою по голові.
Нагороди
Якова Гордієнка було нагороджено орденом Вітчизняної війни 1 ступеня (посмертно), медалями «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня і «За оборону Одеси».
Пам'ять
- Іменем Я. Гордієнка названо одну з вулиць Одеси.
- На фасаді школи № 121 (Одесса), в якій навчався герой-підпільник, встановлено меморіальну дошку[2].
- З 1961 по 2000 роки ім'я героя-підпільника носив Палац піонерів та школярів (потім — Палац дитячої та юнацькох творчості).
- У 1964 році останки Якова Гордієнка було урочисто поховано на Алеї Слави Парка ім. Т. Шевченка (Одеса)[3].
- У 1973 році на Одеській кіностудії було знято художній фільм «Мальчишку звали Капитаном» по роману письменника Григорія Карєва «Твій син, Одесо»[4]
Примітки
- ↑ Лики войны: Яшка — капитан подполья, «Правда», 04.02.2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Офіційний сайт школи № 121. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Сестра Яши Гордиенко: "Я плакала и просила оставить его в покое! А мама сказала: «Яша принадлежит не нам, а Одессе…», Комсомольская правда, 06.04.2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Анотація до фільму «Мальчишку звали Капитаном». Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
Література
- Карев Г. А. Твой сын, Одесса. — Маяк, 1990. — 297 с. — ISBN 5-7760-0162-5. (рос.)
- Корольков Ю. М. Операция «Форт». — М.: Советская Россия, 1970. — 464 с. — 100 000 экз. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).