YaChudo

Горгіппія

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Горгіппія
Γοργιππία
Основні дані
44°53′ пн. ш. 37°19′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 37.317° сх. д.
КраїнаБоспорська держава і Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяАнапа Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснованодруга половина VI ст. до н. е.
Площа~40 га км²
OSM ↑1477115 ·R (Анапа)
Мапа

CMNS: Горгіппія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Горгі́ппія (грец. Γοργιππία) — давньогрецьке місто, археологічна пам'ятка. Розташована на території сучасного міста Анапа (нині місто Краснодарського краю, РФ) на площі близько 40 га.

Історія

У другій половині VI століття до н. е. елліни заснували тут поліс під назвою Синдик (Синдська гавань). Після приєднання його у IV ст. до н. е. до Боспорського царства він одержав назву Горгіппія на честь брата боспорського царя Горгіппа з династії Спартокідів.

Місто згадується Страбоном та Стефаном Візантійським. Горгіппія була однією з основних гаваней та опорним прикордонним пунктом на південному сході Боспорської держави, керували нею намісники царя. У IV—III ст. до н. е. простежується розквіт економіки та культури Горгіппії: її територія значно розширюється, зводяться монументальні будинки, споруджується святилище Деметри (у грецькій міфології — богиня родючості та землеробства), розвиваються ремесла, перш за все керамічне (у місті існували великі ергастерії — ремісничі майстерні, квартал гончарів). Близько середини III ст. до н. е. місто зруйновано, але його досить швидко відновили.

Наприкінці II ст. до н. е. Горгіппія входить до складу Понтійського царства, з-під влади якого звільняється в 63 році до н. е. У II ст. н. е. наступає новий розквіт міста, споруджуються оборонні мури, монументальні будинки, храми Афродіти (богиня кохання і краси) і Посейдона (бог моря і мореплавства). Наприкінці 230-х років н. е. місто було розорено готами і відновлено тільки у другій половині III ст. У 370-ті роки н. е. Горгіппія остаточно занепала.

Археологія

Розкопки міста почалися у XIX ст., досліджувалися кургани. Городище вперше розкопане у 1949 році В. Блаватським, систематично досліджується з 1960 року І. Кругликовою, з 1972 року — К. Алексєєвою.

Див. також

Примітки

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).