Гонцош
| село Гонцош | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Горінчівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120050030011849 |
| Основні дані | |
| Населення | 58 |
| Поштовий індекс | 90426 |
| Телефонний код | +380 3142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′58″ пн. ш. 23°31′10″ сх. д. / 48.34944° пн. ш. 23.51944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
423 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90426, с. Березово, 771 |
| Карта | |
Гонцош | |
Гонцош | |
| Мапа | |
| |
Го́нцош — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі, входить до складу Горінчівської сільської громади.
Перша згадка у 1898 Gancas. Зміна назв: 1907, 1918 Ganczos, 1944 Goncos, Гонцошъ, 1983 Гонцош.
Гонцош походить від слова "гонити кіз". Це один з найвіддаленіших присілків Березова.
Гонцош утворився після захоплення татарами українських земель. Татарин, зайнявши село, розігнав своїх кмитів (слуг) у різні кінці села. Один з них Гонцик Іван оселився на горі, де зараз знаходиться Гонцош. Там побудував невеличкий будинок. Сім'я Гонцок розводила двець, кіз, корів; доглядала ліси, які належали панові. Від назви Гонцика пішла назва Гонцош.
Після австро-угорської війни всіх жителів Гонцоша було виселено з гір, у тому числі й Гонцика з родиною. Пізніше там оселився Фучко, який згодом зробив дорогу з верхньої частини Гонцоша аж до річки Ріка (зараз цю дорогу називають Фучковою).
Гонцош ділиться на дві частини - Гонцош і Товстий.
В присілку Гонцош знаходиться невелика капличка, у якій раз на рік відбувається богослужіння.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 100% |
Туристичні місця
- гора Лак
- Фучкова дорога
Примітки
Посилання
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).