YaChudo

Гонорій IV

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Гонорій IV
2 квітня 1285 року — 3 квітня 1287 року
Попередник:Мартин IV
Наступник:Миколай IV
Місце народження:Рим, Папська держава[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті:3 квітня 1287[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті:Рим, Папська держава[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:собор Святого Петра, Tomb of Honorius IVd і Санта Марія ін Арачелі Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство:Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:католицька церква[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Паризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід:House of Savellid Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько:Luca Savellid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати:Vanna Aldobrandeschid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
У миру:Джакомо Савеллі
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гонорій IV (лат. Honorius; бл. 1210, Рим — 3 квітня 1287, Рим) — сто вісімдесят дев'ятий папа Римський (2 квітня 1285—3 квітня 1287), продовжував профранцузьку політику свого попередника папи Мартина IV.

Діяльність до обрання папою

Народився у Римі, належав до багатої та впливової сім'ї Савеллі, яка до того часу вже висунула зі своїх рядів трьох пап.

Навчався в Сорбонні. Уже тоді був призначений священиком катедрального собору в Шалон-сюр-Мер. У 1261 році був призначений кардиналом папою Урбаном IV (1261–64), який також призначив його папським префектом у Тоскані і капітаном папської армії. Займався дипломатичною діяльністю. Папа Климент IV послав Савеллі та трьох інших кардиналів для зведення Карла Анжуйського на престол короля Сицилії у Римі 28 липня 1265 року. Після трихрічної вакансії по смерті папи Климента IV Савеллі був одним з 6 кардиналів, які шляхом компромісу вибрали папою Григорія X.

Гробниця Гонорія IV у церкві Санта-Марія-ін-Арачелі

У 1274 року разом з цим папою узяв участь у роботі Другого Ліонського синоду, де було встановлено, що лише 4 жебручих ордени мають право на існування: домініканці, францисканці, августинці та кармеліти. У липні 1276 року він був одним з трьох кардиналів, яких папа Адріан V послав до Вітербо вести переговори з німецьким королем Рудольфом I щодо обставин його майбутньої коронації у Римі та відносин з Карлом Анжуйським. Смерть Адріана V виявила безплідність цих переговорів.

Примітки

  1. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
  2. ↑ а б в Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. ↑ autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  4. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  5. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.

Джерела

Література

Присухін С. І. Гонорій IV // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гонорій_IV

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).