Головатий Михайло Іванович
| Головатий Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1943 Братишів, Тлумацький повіт Дистрикт Галичина, Третій Рейх |
| Помер | 7 травня 2016 (73 роки) Івано-Франківськ Україна |
| Поховання | Івано-Франківськ Україна |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, редактор  |
| Галузь | регіональна історія[1], краєзнавство[1] і редагування[1] |
| Знання мов | українська[1] |
| Нагороди |  |
Михайло Іванович Головатий (нар. 22 січня 1943, с. Братишів, Тлумацький повіт Дистрикт Галичина, Третій Рейх — 7 травня 2016, Івано-Франківськ, Україна) — український краєзнавець, дослідник історії Станиславова. Член Національної спілки краєзнавців України. Депутат Івано-Франківської обласної ради I демократичного скликання (1990–1994). Почесний працівник туризму (2003), заслужений працівник культури України (2007). Автор книг «Етюди старого Станислава» (2007) та «200 вулиць Івано-Франківська» (2010). Член історико-краєзнавчого об'єднання "Моє місто".
Життєпис
Народився в Братишеві на Прикарпатті. Після встановлення радянської влади родина була депортована. Закінчив школу у с. Білий Яр (Томська область, Росія). Навсчався у Томському інституті автоматизованих систем управління і радіоелектроніки (1965). У 1965—1972 працював інженером-конструктором в Омську, з 1972 — в Івано-Франківську на ВО «Промприлад». Голова осередку ТУМ в об'єднанні, один із засновників обласної організації НРУ (серпень 1989), член її першої крайової ради. Депутат обласної ради 1-го демократичного скликання (1990—1994). Від 1992 р. до виходу на пенсію працював в ОДА — заступником начальника управління туризму і курортів. Член редколегії тому «Звід пам'яток України. Івано-Франківська область». Займався краєзнавством. Був знавцем давньої забудови міста. На основі вивчення архівних матеріалів опублікував у «Комсомольському прапорі» (липень—грудень 1987) дослідження «Серйозне, ймовірне, неймовірне і курйозне», в якому розкрив історію окремих будинків в Івано-Франківську. Автор близько 200 публікацій в наукових збірниках, центральній та івано-франківській обласній пресі, виступів на радіо і телебаченні.
Історик помер на 74-му році життя після тривалої і важкої хвороби.
Вибрані праці
- «Етюди старого Станислава» (2007)
- «200 вулиць Івано-Франківська» (2010).
- Співавтор видань «Історія Івано-Франківського державного об'єднання спиртової і лікеро-горілчаної промисловості» (1998),
- «Довідник вулиць Івано-Франківська» (2000),
- «Меморіальний сквер в Івано-Франківську» (2004),
- «Літопис ВАТ „Прикарпаттяобленерго. Віхи історії. Події та люди“» (2005),
- «Сто років історії, сто років праці. ВАТ „Промприлад“» (2005).
- «Івано-Франківськ. Енциклопедичний довідник» (2010).
Нагороди
- Лауреат обласної премії ім. І. Вагилевича (2001).
- Почесний працівник туризму України (2003),
- Заслужений працівник культури України (2007).
Посилання
- Видатні діячі Прикарпаття [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Михайло Головатий: «Знання минулого потрібні для майбутнього» [Архівовано 14 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).