YaChudo

Голинь

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Голинь
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Голинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26060170050078863
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1391
Перша згадка 1391
Населення 4800
Площа 19,37 км²
Густота населення 263,76 осіб/км²
Поштовий індекс 77343
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°0′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 24.25611° сх. д.
Водойми Сівка, Млинівка, Середня
Найближча залізнична станція Голинь (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18
Вебсторінка http://www.golyn.if.ua
Карта
Голинь. Карта розташування: Україна
Голинь
Голинь
Голинь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Голинь
Голинь
Мапа
Мапа

CMNS: Голинь у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Го́линь — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади. Населення села становить 4 800 осіб.

Географії

Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.

Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.

Герб

Щит двічі перетятий лазуровим, золотим і зеленим. У другій частині блакитні літери "1391". Поверх всього срібний лелека з чорними очима і кінчиками крил, з червленими дзьобом і лапами, що несе в дзьобі немовля в блакитному мішку, і супроводжується в лівому нижньому кутку срібним м'ячем з чорними плямами.[1]

Археологія

На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.[2]

Історія

Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.[3] Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.

Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів[4]) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році[5]..

У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану[6]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[7].

Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). У 1786 р. в селі було 219 хат і 819 мешканців[8]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[9]

Символічна могила героям

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.

Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту[10].

У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв[11]

Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА[12]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів[13].

Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.

У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.

Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.

У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.

Монумент Івану Франку

Жителі села власними силами ремонтують дороги.[14]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.[15]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.[16]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[17]

Мова Кількість Відсоток
українська 5102 99.86%
російська 4 0.08%
інші/не вказали 3 0.06%
Усього 5109 100%

Соціальна сфера

  • Адміністративно-культурний комплекс із пам'ятним знаком «Слава героям Небесної сотні»[18]
  • Народний дім[19]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1886 р., пам'ятка архітектури місцевого значення № 758[20]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці 2018 р.
  • Чоловічий монастир ПЦУ «Благовіщення Пресвятої Богородиці»[21]
  • Школа І-ІІІ ступенів[22] на 880 місць[23]. З 17 грудня 2020р. Голинська школа офіційно стала Голинським ліцеєм. Калуська міська рада ухвалила рішення №97[24] "Про зміну засновника, перейменування загальної середньої освіти та затвердження нової редакції Статусів"
  • Дитяча школа мистецтв[25]
  • ДНЗ я/с «Малятко»[26]
  • Лікарська амбулаторія
  • Відділення поштового зв'язку
  • Стоматкабінет
  • Авторизований Bosch Авто Сервіс «Автосвіт»
  • Шиномонтаж
  • Швейний цех
  • Меблевий цех
  • Сільський стадіон «Колос»
  • Чотири придорожні ресторани: Перевесло, Родослав, Рандеву і Гора.
  • Свято-Благовіщенський монастир[27]
    Свято-Благовіщенський монастир[27]
  • Адміністративно-культурний комплекс
    Адміністративно-культурний комплекс
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці
    Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  • Школа
    Школа
  • Дитячий садок
    Дитячий садок
  • Амбулаторія
    Амбулаторія
  • Стадіон
    Стадіон

Вулиці

У селі є вулиці[28]:

  • Бережницького
  • Богачевського
  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стуса
  • Вороного
  • Героїв України
  • Грильовського
  • Грінченка
  • Залізнична
  • Заньковецької
  • Зарічна[29]
  • Зелена
  • Івана Мазепи
  • Івана Франка
  • Івасюка
  • Коновальця
  • Лесі Українки
  • Марка Вовчка
  • Матківської
  • Михайла Грушевського
  • Михайла Коцюбинського
  • Молодіжна
  • Назарія Яремчука
  • Незалежності
  • Пам'яті
  • Панаса Мирного
  • Петлюри
  • Просвіти
  • Роксолани
  • Романа Шухевича
  • Сагайдачного
  • Середня
  • Сівецька
  • Січових Стрільців
  • Сосюри
  • Стебельських
  • Степана Бандери
  • Тараса Шевченка
  • Учительська
  • Церковна
  • Чорновола
  • Чумака
  • Ярослава Мудрого
  • 600-річчя Голиня

Пам'ятники

  • Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
    Знак Незалежності України і 600-річчя Голиня
  • Стела знаку 600-річчя
    Стела знаку 600-річчя
  • Монумент замученим комуністами просвітянам[30]
    Монумент замученим комуністами просвітянам[30]
  • Радянський пам'ятник
    Радянський пам'ятник
  • Справа — список полеглих солдатів
    Справа — список полеглих солдатів
  • Зліва — список стрибків
    Зліва — список стрибків

Вшанувальні заходи

"Дзвін пам'яті"— щомісячний меморіальний захід, що проводиться в Голині в останній четвер кожного місяця біля Меморіалу Слави загиблим Героям[31]—який має ковану форму хреста ЗСУ. Виготовив конструкцію коваль із Кадобної Іван Бондар[32]. Виготовив хрест. Під час заходу вшановують пам'ять військовослужбовці із Голиня та всієї громади, які загинули під час російсько-української війни. Також згадують військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні. Під час заходу присутні вшановують загиблих хвилиною мовчання, яка супроводжується ударами в дзвін. До участі долучаються родини загиблих, представники місцевої влади, духовенство та жителі села. Вперше "Дзвін пам'яті" відбувся у жовтні 2024 р[33]

Відомі люди

Народилися

Працювали

Загинули внаслідок російсько-української війни

1.Іван Степанович Жекало (1 листопада 1971-18 квітня 2018) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник АТО/ООС. Молодший сержант, діловод штабу 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат». Помер під час проходження військової служби в Маріуполі. У 2023 році на фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь.

2. Володимир Тарасович Кушлик (2 серпня 1996-7 березня 2022) — військовослужбовець Збройних сил України. Брав участь в обороні Донецького аеропорту та бойових діях у зоні АТО. Після початку повномасштабного вторгнення служив снайпером 2-ї роти 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув у березні 2022 року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

3. Василь Ярославович Фальовський (28 липня 1977-20 вересня 2022) — військовослужбовець 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув під час бойових дій.

4. Василь Васильович Завадецький (4 жовтня 1971-16 листопада 2022) — військовослужбовець Державної прикордонної служби України. Служив молодшим інспектором прикордонної служби та гранатометником. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Нововодяного Луганської області. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь.

5. Ярослав Михайлович Куцела (10 січня 1977-18 листопада 2022) — військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця». Служив водієм 2-ї мотопіхотної роти. Загинув поблизу Первомайського Донецької області внаслідок ворожого обстрілу. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

6. Василь Васильович Івахнюк (11 квітня 1978-4 березня 2023) — мешканець Голиня, захисник України. Загинув під час російсько-української війни

7. Максим Олегович Дячук (1991–2023) — молодший сержант, військовослужбовець 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 30 вересня 2023 року поблизу Берестового на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу.

8. Руслан Іванович Данів — військовослужбовець Збройних сил України, мешканець Голиня. Загинув 11 січня 2024 року під час російсько-української війни.

9. Володимир Ярославович Брич (2 жовтня 1967-21 січня 2024) — військовослужбовець Збройних сил України. Служив водієм-електриком радіотехнічного поста радіолокаційного вузла. Загинув під час штурму на Донецькому напрямку.

10. Петро Михайлович Фітяк (9 червня 1978-22 лютого 2024) — мешканець Голиня, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Служив навідником гірсько-штурмового відділення. Загинув поблизу Вербового Запорізької області. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

11. Василь Степанович Олійник (20 грудня 1975-25 лютого 2024) — військовослужбовець 102-ї окремої бригади територіальної оборони. Брав участь у миротворчій місії в Югославії, після початку повномасштабного вторгнення служив командиром стрілецького взводу. Нагороджений медаллю «За хоробрість в бою» та почесним знаком командира бригади. . На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

12. Юрій Богданович Олексюк (8 березня 1977-25 лютого 2024) — військовослужбовець 102-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив головним сержантом стрілецького взводу 79-го батальйону. Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в один день із Василем Олійником. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

13. Роман Васильович Пілянський (9 квітня 1995-2 червня 2024) — військовослужбовець Збройних сил України. Служив стрільцем-санітаром відділення морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини. Брав участь у бойових діях, зазнав поранення, від наслідків якого помер.

14. Михайло Михайлович Баран (9 жовтня 1980-26 вересня 2024) — військовослужбовець Збройних сил України. Служив гранатометником механізованого підрозділу, воював на Донецькому та Харківському напрямках, двічі зазнавав поранень. Після тяжкого поранення на Харківщині помер у лікарні в Києві. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

15. Любомир Дмитрович Синяк (10 березня 1977-2 березня 2025) — військовослужбовець, захисник України, мешканець Голиня. Служив оператором безпілотних літальних апаратів у підрозділі розвідки та корегування. Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.

16. Олег Ярославович Івахнюк (8 червня 1998-1 березня 2025) — військовослужбовець Збройних сил України. Служив стрільцем-снайпером механізованого підрозділу. Загинув на Донеччині внаслідок штурмових дій противника.На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

17. Петро Петрович Василів (22 серпня 1978-7 листопада 2024) — військовослужбовець Збройних сил України. Служив старшим стрільцем-оператором штурмового відділення. Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Понад пів року вважався зниклим безвісти; загибель підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

18. Ярослав Вікторович Комар (29 березня 1998-26 квітня 2025) — випускник Голинської школи, випускник Прикарпатського університету за спеціальністю «Акторська майстерність». Із 2022 року служив у Збройних силах України, мав звання головного сержанта механізованого взводу. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь.

19. Олег Миколайович Завадецький (26 листопада 1986-12 травня 2025) — військовослужбовець Збройних сил України, молодший сержант, розвідник розвідувального взводу. Брав участь у бойових діях на Херсонському та Бахмутському напрямках. На фасаді Голинського ліцею відкрито меморіальну дошку на його честь

20. Микола Ігорович Любезний (26 жовтня 1988– 21 вересня 2026) — молодший сержант ЗСУ. Служив командиром гранатометного відділення аеромобільного батальйону, нагороджений «Золотим хрестом». Помер 21 вересня 2026 року на стабілізаційному пункті на Сумщині.

Загинули

  • Іван Рудий «Орлич» — організаційний референт ОУН Калуської округи, Лицар Срібного Хреста Заслуги УПА.[35][36]

Примітки

  1. ↑ Герб села Голинь
  2. ↑ Науковці обстежили 15 археологічних пам'яток Калущини. — «Вікна», 2018.08.12. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2018.
  3. ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 7-8. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  4. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 stycznia 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tużyłów i Hołyń w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem. Dz.U. 1929 nr 10 poz. 85[недоступне посилання](пол.)
  5. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.86, № 850. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
  6. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 83, 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  7. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 159, 258 — Львів, НТШ, 1898. — 412 с.
  8. ↑ Ярослав Куцій. Понад 2000 хат: молодий дослідник опублікував дані перепису населення Рожнятівщини кінця XVIII ст.
  9. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  10. ↑ Діяльність кружків українського педагогічного товариства «Рідна школа» на Калущині 30-ті рр. ХХ ст. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2015.
  11. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
  12. ↑ У Голині відновили пам'ятний знак на місці загибелі провідника ОУН Калущини «Орлича» та його зв'язкової. — «Вікна», 2015.10.06. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 6 жовтня 2015.
  13. ↑ Пощади не було нікому. У Голині вшанували пам’ять 11-ти земляків, вбитих 1946 року
  14. ↑ 50 мішків асфальту та 66 ям: жителі Голиня продовжують власними силами "латати" дорогу
  15. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  16. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  17. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  18. ↑ На Калущині відкрили пам'ятний знак «Слава героям Небесної сотні». ФОТОФАКТ. — «Вікна», 2017.08.25.
  19. ↑ У Голині стихія знесла дах із Народного дому, у Новиці — повалила дерева. ФОТО. — «Вікна», 2019.06.28. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  20. ↑ Церква Покрови Пр. Богородиці 1886. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  21. ↑ У Голинський чоловічий монастир завітали представники управління культури. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  22. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  23. ↑ У Голині люди самотужки знищити хащі біля клубу та школи. ФОТО. — «Вікна», 2018.11.06. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  24. ↑ ГОЛОС, СЕГ. Калуська міська рада | Веб-модуль сис... kalushcity.golos.net.ua (англ.). Процитовано 8 жовтня 2026.
  25. ↑ У Голині — перша в районі дитяча школа мистецтв. — «Вісті Калущини», 2010.08.26.
  26. ↑ 49 проєктів громад перемогли в конкурсі грантів "Село мрії" від "Ґудвеллі Україна"
  27. ↑ Івано-Франківська єпархія УПЦ КП
  28. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  29. ↑ У Голині відновили ще один об’єкт, пошкоджений червневою стихією. ФОТО
  30. ↑ У Голині вшанували жертв політичних репресій. — «Вісті Калущини», 2012.05.31. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
  31. ↑ У Голині відкрили Меморіал Слави загиблим Героям. Інформатор Калуш (укр.). 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2026.
  32. ↑ У Голині постане Меморіал Слави загиблих Героїв (Відео+фото) :: ВІКНА – Новини Калуша та Прикарпаття. vikna.if.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.
  33. ↑ У Голині вперше пролунав «Дзвін пам’яті» - Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ (укр.). 4 листопада 2024. Процитовано 8 жовтня 2026.
  34. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 121.
  35. ↑ ОЛЕГ ШКІЛЬ. «Орлич» з Верхнього Струтина — Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 22 травня 2019.
  36. ↑ Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Поховання 14. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).