YaChudo

Гниловоди

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

село Гниловоди
Герб Гвардійського (Теребовлянський район) Прапор Гвардійського (Теребовлянський район)
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040190080023859 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1785
Населення 438
Площа 2,683 км²
Густота населення 163.25 осіб/км²
Поштовий індекс 48141
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°13′10″ пн. ш. 25°16′18″ сх. д. / 49.21944° пн. ш. 25.27167° сх. д.
Водойми річка Гниловоди
Відстань до
районного центру
45 км
Місцева влада
Адреса ради 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Гниловоди. Карта розташування: Україна
Гниловоди
Гниловоди
Гниловоди. Карта розташування: Тернопільська область
Гниловоди
Гниловоди
Мапа
Мапа

CMNS: Гниловоди у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гнилово́ди (у 1965—2024 — Гвардійське[1]) — село в Україні, у Золотниківській сільській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області, Адміністративний центр колишньої Гвардійської сільської ради. У вересні 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Розташоване на річці Гниличка. Поштове відділення — Котузівське.

Географія

Селом тече річка Гниловоди.

Історія

Перша писемна згадка — 1785.

У 1854—1918 рр. у складі Підгаєцького повіту (Австро-Угорщина)[2].

Діяли товариство «Просвіта», кооператива.

За радянських часів у селі діяв колгосп «Молода гвардія», що мав у користуванні 1 тисячу гектарів сільськогосподарських угідь. Провідними галузями були рільництво і тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Також діяли: 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Гвардійське на Гниловоди. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[5]

Населення

За даними перепису 2001 року, населення села становило 438 осіб.

Мова

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Частка
Українська 437 99,77 %
Інші мови[7] 1 0,23 %
Разом 438 100,00 %

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610824, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Символіка

Затверджена 31 травня 2005 р. рішенням № 12 сесії сільської ради[10][11].

Автори — Орест Скоп, Стефан П'ятничко, Данило Бугай.

Герб

У щиті, понижено перетятому зеленим і лазуровим, вузька понижена золота балка. У першій частині в правому верхньому куті золотий розширений хрест, у лівому верхньому куті золотий колос. У другій частині виникає срібна купина з трьома золотими очеретинками, середня вище, супроводжуваними зверху двома золотими співоберненими рибами. Поверх всього золота фігура вершника на золотому коні, що тримає в руках спис з трикутним прапорцем, перетятим лазуровим і золотим. Щит вписаний в золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною.

Прапор

Прапор являє собою квадратне полотнище, розділене на три рівні смуги по вертикалі. На синьому фоні, у центрі, рибина. На жовтій смузі, у верхній частині — хрест. На зеленому фоні, у центрі, колосок. В центрі прапора дві схрещені шаблі, які зачохлені, як символ невойовничості.

Релігія

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), відновлено символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-II ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Оберіг».

У 2016 році фермерське господарство «Зарваниця-Агро» відкрило в селі цех з виготовлення традиційним методом (вручну) напівфабрикатів (вареників, пельменів).[12]

Відомі люди

Народилися

  • Віра Зозуля (нар. 1970) — українська спортсменка (спортивна ходьба), майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики;
  • Стефан П'ятничко (нар. 1959) — український оперний співак (баритон), народний артист України.

Відвідували

Галерея

Примітки

  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 26 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ Мови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:
    Молдовська — 1 (0,23 %).
  8. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  9. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  10. ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  11. ↑ WS: s:Рішення Гвардійської сільської ради № 12 від 31.05.2005 «Про затвердження геральдики населеного пункту»
  12. ↑ а б в г Роздольний А. Відроджуються українські села / Анатолій Роздольний // Свобода. — 2016. — № 42 (1 черв.). — С. 3. — (Про важливе).

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).